Новый украинский литературный язык
План
- Перший друкований твір народною українською мовою
- Перша граматика української мови
- Перший сучасний підручник української мови
- Т. Г. Шевченко — творець нової української літератури та української літературної мови
- Рішення російської «Імператорської академії наук» 1905 р. щодо окремішності української мови
Перший друкований твір народною українською мовою
«Енеїда» І. П. Котляревського (1798, 3 частини; 1842 — повне посмертне видання) стала першим великим твором загальнонаціонального значення нової української літератури, написаним народною мовою. Взявши за основу сюжет однойменної поеми Вергілія, Котляревський у традиціях давнього українського бурлеску створив свій оригінальний художній твір. У поемі автор відтворив різні сторони життя українського суспільства у другій половині 18 століття. Національне забарвлення і співчуття до долі простого народу зумовили великий успіх «Енеїди» серед сучасників.
Слід зазначити, що твори, написані українською народною мовою, існували і розповсюджувались в Україні ще до «Енеїди» І. Котляревського, на початку XVIII ст. Ці тексти були переважно світського змісту: про кохання (щасливе та нещасливе), про побутові проблеми, про житейські стосунки. Такі переважно ананімні вірші своїм стилем, мовою і поетикою часто нагадують українські народні пісні (напр. О. Падальського, «От нещасной долі» і ін. Є також значна кількість авторських і безіменних бурлескних віршів та діалогів (різдвяні та великодні вірші), інтермедії та інтерлюдії, сатиричні вірші і оповідання, які написані українською народною мовою.
Перша граматика української мови
Олексій Павлович Павловський, автор першої друкованої граматики живої народної української мови, написаної 1805 р. , але виданої 1818 р
У «Граматиці» О. Павловський серед іншого стверджує, що «малоросійське наріччя» є таким, «яке є практично справжньою мовою» (рос. которое составляетъ почти настоящій языкъ), та інші досить об’єктивні й сміливі як на той час дефініції національно-мовних реалій. Такі погляди не могли сподобатися владі й офіційним інституціям самодержавної Росії, зокрема її Академії Наук: як наслідок, надіслана О. Павловським ще 11 березня 1805 р. граматика з супровідним листом до Російської Академії хоч і була розглянута без особливих критичних зауважень по суті, але рекомендації до друку так і не отримала. Праця