Нравственное воспитание несовершеннолетних в пенитенциарных учреждениях как подготовка их к социальной адаптации в обществе
Поняття морального виховання характеризується неоднозначною визначеністю. У працях вчених, практиків, що досліджували означену проблему, спостерігаються різні підходи до його трактування, до розкриття основних положень теорії морального виховання. Так, великий педагог К. Ушинський трактував моральне виховання як цілеспрямований процес формування “людини в людині”, тобто формування всебічно розвиненої особистості. Мету морального виховання педагог визначав як “вивчення людини в усіх виявах її природи з спеціальним застосуванням до мистецтва виховання”, а основним завданням виховання вважав підготовку людини до життя [6, 345]. У своєму вченні К. Ушинський особливе місце відводив шляхам і методам морального виховання: виховуюче навчання; переконання та роз’яснення; заохочення і покарання; особистий приклад учителя та старших у школі і поза нею; розумна організація праці. К. Ушинський підкреслював, що моральне виховання має формувати наступні якості особистості: любов до своєї вітчизни, свого народу, чуйне та тепле ставлення до оточуючих, гуманність, скромність, працьовитість, прагнення до корисної праці, правдивість, почуття відповідальності, дисциплінованість, естетичне почуття, тверду волю і характер.
А. Макаренко стверджував, що мета морального виховання полягає не лише в тому, щоб виховати людину-творця, людину-громадянина, - потрібно виховати людину, яка зобов’язана бути щасливою [12, 333]. А
Видатний педагог В. Сухомлинський під моральним розвитком особистості розумів створення індивідуального людського багатства, яке поєднує в собі високі ідейні переконання, моральні якості, естетичні цінності, культуру матеріальних і духовних потреб [5, 69]. Мету морального виховання В. Сухомлинський розумів як формування ідейної серцевини особистості – моральних поглядів, переконань, почуттів, поведінки, єдності слова і діла. Завдання морального виховання, на думку В. Сухомлинського, полягають в тому, щоб на основі моральних цінностей, створених, здобутих, завойованих старшими поколіннями формувати реальні моральні, високоідейні, громадянські стосунки в колективі. Моральні цінності при цьому мають бути особистим духовним багатством кожного вихованця [5, 73]. В. Сухомлинський вважав, що основними методами морального виховання є: переконання; практичне привчання; дисциплінування; повага; довіра; праця як творча діяльність; спонукання до активного виявлення думки й почуттів.
Підсумовуючи теорії морального виховання провідних педагогів минулого, можна узагальнити:
- мета морального виховання – забезпечення всебічно розвиненої особистості; виховання не лише людини-творця, людини-громадянина, а виховання людини, “яка зобов’язана бути щасливою”; формування ідейної серцевини особистості – моральних поглядів, переконань, почуттів, поведінки;
- методи морального виховання – виховуюче навчання, привчання, переконання і роз’яснення, повага і вимога, заохочення і покарання, нагорода, довіра, дисципліна, праця;
- моральні