Нравственные основы взаимодействия культур

Моральні основи взаємодії культур

Власне, усі глобальні проблеми в самому широкому розу­мінні можна оцінювати як проблеми культури. Проте, слід визнати деяку відмінність внутрішніх питань культури у по­рівнянні із ставленням культури до природи. Теоретичний аналіз глобальних проблем сучасності вимагає урахування цієї специфіки. Якщо вважати відносини з природою зовнішньою для культури суперечністю, то якоюсь мірою вона визначаєть­ся станом самої культури, тобто внутрішньою суперечністю.

Найбільш очевидним є взаємне нерозуміння культур, обу­мовлене різною їх орієнтацією (аграрною чи індустріаль­ною), різними рівнями розвитку. Відмінність культур виявля­ється не лише в національних особливостях, а й у спрямованості розвитку кожної даної культури, яка фіксуєть­ся релігією, виявляється в системі цінностей. Так, ставлення до жінки в традиційному східному суспільстві може бути оці­нене як незрозуміле, неприпустиме, навіть жорстоке для лю­дини індустріально орієнтованого суспільства. Західна цивілі­зація надає досить великі можливості для розвитку здібностей, для освіти і кар'єри жінок, проте і в цій культурі помітне відставання їх у професійному зростанні, у платі за рівний труд.

Відмінності між культурами не знімають питання про не­обхідність співіснування і вироблення норм міжнародних відносин. У наш час все більше значення має тиск з боку міжна­родних організацій на країни, що допускають у внутрішній або зовнішній політиці злочини проти людяності.

XX ст. висунуло на передній план ще одну соціальну групу, що відіграє важливу роль у сучасній культурі, — молодь. Цьому сприяла, по-перше, катастрофічна руйнація цінностей старого світу в ході світових війн. Молодіжний рух 60-х років був спрямований проти неправди, нещирості, фальші спожи­вацького суспільства — за ствердження гуманізму, щирості у стосунках. Цей рух якоюсь мірою покладався на філософію східної культури, яка вважалася більш людяною і вільною від суєтності порівняно із зіпсованим Заходом

Екстремістські виступи студентства викликали шок і в Новому, і в Старому світі. Другою важливою обставиною було одержання неза­лежності країнами Азії й Африки і зміна, у зв'язку з цим, ак­центів у міжнародних відносинах. На світову арену вийшли «молоді» нації, в яких молодь складає переважну більшість населення. По-третє, демографічний «вибух» післявоєнних років примусив суспільство інакше планувати соціальну полі­тику, переглянути пріоритети тощо.

Особливістю культури кінця XX ст. стала активізація най­молодшої частини цієї групи — дітей — у міжнародних ру­хах, починаючи від захисту прав особистості дитини до анти-ядерних та екологічних. Згідно з доповіддю комісії ООН (червень 1996 р. ), у економіці країн перехідного періоду (Центральна та Східна Європа, країни СНД) зріс обсяг дитя­чої праці, що змушує поставити питання про її заборону. Продаж дітей залишається зараз невирішеною проблемою не лише для слаборозвинених країн, а й для США. За останні 10 років кількість убивств, скоєних неповнолітніми в США, збільшилася втричі, в Україні на їх частку припадало 20% тяжких злочинів (1996 p. ).

Складні стосунки між поколіннями, нерозуміння дітьми батьків, а батьками — дітей не можна назвати проблемою, що виникла в наші дні. Мабуть, вона зафіксована ще перши­ми писемними пам'ятками. У цих стосунках є дуже важливий аспект культури: можливість збереження повноцінного життя літніх людей. Патріархальна культура вирішує це питання збереженням великої родини, яка включає кілька поколінь. Західна культура розробляє іншу модель, яка спирається на роз'єднання поколінь, можливість

1 2 3 4

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные