ОБЩЕТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПОНЯТИЯ О ПРАВЕ

необхідне оголосити суб’єктами права.

ДІЄЗДАТНІСТЬ – це здатність особи своїми діями набувати права і створювати для себе обов’язки. Розрізняють: повну дієздатність; обмежену дієздатність (п’яниці, наркомани тощо); недієздатність (психічно хворі, недоумкуваті). Обмежена дієздатність та недієздатність встановлюються тільки судом, за поданням зацікавлених у цьому громадян або організацій.

4. ПРАВОСВІДОМІСТЬ ОСОБИ, ЇЇ СОЦІАЛЬНА СУТЬ

ПРАВОСВІДОМІСТЬ – це свідомість в галузі права, обов’язковий еле­мент його виникнення, розвитку і функціонування; – це сукупність правових поглядів, уявлень та по­чуттів, що виражають відношення людей до чинного права, його мети, зав­дань, способів та методів регулювання суспільних відносин, до оцінки правомірності його норм та уявлення про майбутню правову систему і ок­ремі його норми.

Соціальна суть правосвідомості полягає в тому, що держава намагає­ться зробити все, щоб члени суспільства розуміли необхідність чинного законодавства, а також зробити діяльність державних органів такою, щоб прийняте законодавство і діяльність були зумовлені забезпеченням інтере­сів суспільства.

Фактори, які впливають на правосвідомість:

- умови виховання особи;

- розумові здібності особи;

- соціальна, національна, класова професійна приналежність особи;

- обізнаність особи в праві.

Види правосвідомості:

1

За місцем визначення:

- місцева (локальна), яка існує в регіоні;

- загальна (загальнодержавна), яка існує на території всієї держа­ви.

2. За носіями тобто за суб’єктами правосвідомості:

- індивідуальна;

- колективна;

- національна;

- класова, групова.

3. За характером діяльності суб’єктів правосвідомості:

- професійно-юридична (слідчого, судді, адвоката та ін. );

- правосвідомість керівників підприємств (державних, приватних);

- учнівська, студентська і т. ін.

Правосвідомість впливає на формування права так як вона:

- є ідейним джерелом юридичного права;

- передбачає змінність в законодавстві і зумовлює правотворчість;

- є засобом тлумачення права;

- може використовуватись як засіб подолання прога­лин в праві тобто в цивільному законодавстві може застосовуватися аналогія права і аналогія закону де суспільні відносини регулюються подібними нормами права (але не в кримінальному);

- є фактором виховання поваги до права;

- відіграє важливу роль при визначення питання щодо застосування юридичної відповідаль­ності або покарання до особи за скоєне правопорушення.

5. НОРМИ ПРАВА, ЇХ ОЗНАКИ, СТРУКТУРА

1 2 3