Обеспечение законности в деятельности таможенной службы

Забезпечення законності у діяльності митної служби

Конституція України вимагає від усіх державних, громадських, господарських та інших установ здійснювати свою діяльність у суворому дотриманні існуючого законодавства. На митну службу, як складову державного апарату, ці вимоги застосовуються особливо, оскільки її діяльність, у значній мірі, пов'язана з втручанням у сферу прав та законних інтересів громадян та інших осіб, що пере­міщують товар та транспортні засоби через митний кордон України. Тому ст. 4 МКУ «Принципи митного регулювання»[1] у п. 3 визначає, що воно здійснюється по принципу «законності», яке встановлює права та обов'язки відповідних митних органів. Але, наперед при розкритті основного змісту цієї статті, визначимо досить непослідовний підхід законодавця (маємо на увазі Президента України та КМУ) відносно встановлення правових підстав діяльності ДМСУ.

Стаття 116 Конституції України [2] у п. 8 встановлює, що Кабінет Міністрів України «орга­нізовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи», тобто Конституція України не встановлює суб'єкта на якого покладається обов'язки встанов­лення правового статусу органів системи митної служби. На жаль, цього не зроблено й у ст. 3 МКУ «Митна справа», в якій ще раз тільки визначені повноваження КМУ щодо «організації та забезпеченні митної справи»

Це викликало підставу для подальшого маніпулювання правовим статусом митної служби, у тому числі колом правових актів, якими вона повинна керуватися при виконанні своїх обов'язків.

24 серпня 2000 року Указом Президента України затверджено Положення про Державну митну службу України [3], в якому визначено, що Держмитслужба України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

Пізніше 18 липня 2007 року Постановою Кабінету міністрів України затверджено Поло­ження про Державну митну службу України [4], в якому зазначено, що Держмитслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів Ук­раїни, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням, наказами Мінфіну та іншими нормативно-правовими актами. Тобто, коло обов'язкових норм для діяльності митної системи значно зросло, але доля Положення, яке було затверджено Указом Президента була невизначена, але de-jure воно дійсне, як й Положення, затверджене КМУ в 2007 р.

Незважаючи на ці колізії відносно об'єму правових вимог щодо діяльності митних органів, головним залишається те, що посадовці митних органів повинні строго дотримуватися вимог законності у своїй професійній діяльності.

Треба відмітити, що в останні роки значно покращився стан законності при виконанні співробітниками митної системи своїх обов'язків. Це пов'язано з різким підвищенням їх профе­сійно-морального стану, покращенням порядку комплектування кадрів митних органів, про­веденням значних робіт щодо вдосконалення інфраструктури митної системи, покращенням соціально-побутових умов праці працівників тощо.

Поряд з тим, на стан дотримання вимог законності в діяльності співробітників митних органів в значній мірі впливає на традиційні засоби та заходи забезпечення законності до яких належать контроль та нагляд.

В спеціальній юридичній літературі державний контроль за законністю діяльності митних органів розглядається як діяльність уповноважених державних органів з попередження і при­пинення прийняття митними органами управлінських рішень і здійснення дій (бездіяльності), не відповідних чинному законодавству при здійсненні ними всіх видів діяльності [5].

Таке визначення було дане російськими ученими, тому цілий ряд авторів, розкриваючи систему органів і посадовців, що володіють контрольними повноваженнями відносно митних органів, використовували законодавство Російської Федерації (з урахуванням федерального

1 2 3 4 5 6 7 8 9