Образовательные задачи естествознания

Освітні завдання природознавства

Природознавство як навчальний предмет має великі можливості для навчання і виховання школярів.

Освітні завдання визначені змістом нової програми по природознавству у світлі вимог концепції національної школи України.

Учні початкових класів одержують елементарні дані про живу і неживу природу, знайомляться з деякими виробництвами та працею людей своєї області (краю), району, міста, села. В зміст природничої освіти і виховання входить безпосереднє вивчення дітьми об’єктів природи шляхом проведення спостереження, постановки дослідів з рослинами і тваринами, означення школярів з трудовою діяльністю людини, а також практична участь школярів  у праці.

Природничий матеріал вивчається учнями уже починаючи з 1 класу. При ознайомленні школярів з навколишнім світом накопичуються і формуються знання про різноманітність предметів неживої і живої природи, їх змінах.

У ІІ класі природничі знання розширюються, об’єкти природи вивчаються у зв’язку з сезонними змінами, тому з багатьма явищами в природі учні знайомляться по порам року. Наприклад, вивчаються рослини в різні пори року. Особливе місце тут приділяється спостереженням за змінами в житті рослин восени, зимою, весною.

Програма по природознавству в ІІ (ІІІ) – ІІІ(ІV) класах являється прямим продовженням і розвитком раніше одержаних знань, які являються основою для засвоєння природничонаукових дисциплін в наступних класах. Тому зміст курсу природознавства включає в себе елементи різних наук про рослини, тварини, людини, знання про поверхню Землі, її надра, ґрунти, погоди, клімату і інше.

Природничі знання учнів одержують з різних джерел (природа, підручники, науково-популярна література, повідомлення вчителя, батьків, періодична преса, кіно, радіо, телебачення і т. д. ). Такий широкий діапазон одержання інформації дозволяє найбільш успішно вирішувати навчально-виховне заняття. Освітні  і виховні завдання вирішуються комплексно. В єдності з навчанням здійснюється все стороннє виховання: воно включає в себе формування у школярів наукового світогляду, патріотичного. Екологічного

Естетичного, санітарно-гігієнічного виховання. Завдання всестороннього виховання: привити школярам навики культури праці і любові до людей праці, познайомити з річними процесіями і на цій основі проводити профорієнтаційну роботу.

Формування наукового світогляду.

Важливо, щоб викладання природничих дисциплін виробляло наукові погляди, вміння правильно пояснювати явища природи. Засади наукового світогляду закладаються в учнів початкових класів і велика роль відводиться вчителю. Якими б повноцінними знання не були, не можна покладати надію, що вони спрацюють автоматично. Успішне формування наукового світогляду можливе при умові додержання вчителем певної системи в своїй роботі, її безперервності і послідовності. Від учителя вимагається не окремі приклади і факти виховного значення, а побудова всього процесу навчання так, щоб навчальний матеріал по суті розкривався з ідейних позицій діалектики. Слід навчити дітей користуватися набулими знаннями для правильної оцінки подій, фактів навколишньої діяльності.

Формування наукового світогляду передбачає: сприймати природу не як окремі предмети і явища, а як єдине ціле, де всі предмети і явища перебувають у взаємозв’язку і взаємообумовлені.

Наприклад:

а) рослини живляться за рахунок неживої природи, їм потрібна вода, світло. Тепло, повітря, поживні речовини, в той же час їх розвиток залежить від інших рослин. (бур’янів) жв. інд. людини;

б) життя на землі залежить від Сонця. Про існування цього зв’язку пояснюється коли вчитель пояснює причину зміну «день-ніч», виявлення особливості пір року.

Невід’ємною складовою частиною програмних вимог є вдосконалювати с-ми народної освіти.

1 2 3 4 5 6

Похожие работы