Общая характеристика частного, публичного и гражданско-процессуального права
План
Вступ.
Розділ І. Загальна характеристика приватного і публічного права.
1. 1 Види джерел приватного права.
Розділ ІІ. Процесуальне право.
2. 1 Поняття цивільного процесуального права, його предмет, система.
2. 2 Джерела цивільного процесуального права.
2. 3 Класифікація принципів цивільного процесуального права.
Висновок.
Список використаної джерел і літератури.
Вступ
Теорія держави і права — система наукових знань про об'єктивні властивості держави і права (їх внутрішню структуру і логіку розвитку); про основні та загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ
Як і будь-яка інша наука, теорія держави і права має свій предмет і метод. Предмет науки (або навчальної дисципліни) —
це коло питань, які вона вивчає (відповідає на питання «що?»).
Метод науки (або навчальної дисципліни) — це засіб або
сукупність засобів, за допомогою яких вивчається предмет (відповідає
на питання «як?»).
Предмет теорії держави і права — об'єктивні властивості держави і права, основні та загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державних і правових явищ.
Таким чином, теорія держави і права є:
- суспільною наукою, тому що вивчає такі суспільні явища, як держава і право;
- юридичною наукою, тому що вивчає лише державну і правову сторони громадського життя;
- загальнотеоретичною наукою, оскільки виявляє і пояснює загальні та основні закономірності розвитку держави і права.
Предмет науки теорії держави і права є історичним. Він змінюється в міру залучення до сфери пізнання нових властивостей і явищ правової і державної дійсності, а також вилучення всього того, що виявляється ілюзією, помилкою, оманою.
Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні — надто широка й об'ємна тема, тому, аби сформувати початкове уявлення про неї, необхідно проаналізувати одну з найважливіших її проблем, а саме, розвиток доктрини "правової держави" в юридичній думці України.
Історія розвитку правової державності у вітчизняній юридичній думці починається з розвитку ідеї обмеження верховної влади в державі, зафіксованої у перших, що дійшли до нас в пам'ятках давньоруської юридичної літератури. Осмислення державно-правових проблем в давньоруській юридичній думці проводилось на конкретному соціальному матеріалі. Верховна влада в державі з самого початку свого виникнення була обмежена владою боярської думи і народних зборів (віча).
На відміну від мислителів Київської Русі, що ставили питання про відповідальність князя тільки перед Богом, в період утворення Російської централізованої держави верховна влада вже обмежується як моральними, так і юридичними нормами, шляхом взаємних зобов'язань правителя й підданих, причому останні вважались як вільні індивіди.
У середині XVI ст. у сфері юридичного мислення з'явились висловлювання, засновані на ідеях природних прав особи і її відносної незалежності від верховної влади позитивним законом. Ідеали природного права в Україні відстоював наприкінці XVI — на початку XVII століття І. Вишенський. Вільнодумницькі ідеї тут розвивались і зміцнювались завдяки утворенню козацьких поселень, незалежних, у