Общеобязательное государственное социальное страхование от несчастных случаев и профессиональных заболеваний

ст. 47 КЗпП України, в якій зазначено, що у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, він зобов’язаний у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. Крім того, відповідно до ст. 149 КЗпП України стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.

По-друге: слід зазначити, що причини мого звільнення, наведені в наказі №5 (а саме п. 4 ст. 40 КЗпП України), не відповідають дійсним обставинам справи. Так, відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір укладений на невизначений строк може бути розірвано власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу без поважних причин. Тобто, відповідно до вказаної норми чинного законодавства України про працю, прогулом може вважатись лише невихід на роботу без поважних причин. Проте, слід зазначити, що починаючи з 11 серпня 2014 року і по 15 серпня 2014 року я був відсутній на роботі з поважних причин, а саме в мене захворів 11-річний син-інвалід, якого не було з ким залишити, що підтверджується медичною довідкою від 11. 08. 2014 р. № 85.

По-третє: не було згоди профспілки на моє звільнення, і взагалі, це питання ним не розглядалось, що відповідно до ст. 38, 39 Закону України «Про професійні спілки,їх права та гарантії діяльності» є обов’язковим при звільненні працівника у разі прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Таким чином, причини мого невиходу на роботу є поважними та не можуть вважатись прогулом в розумінні п. 4 ст. 40 КЗпП України, тому звільнення мене з цієї підстави є незаконним

Таким чином, з викладеного вбачається, що відповідач звільнив мене без законної на те підстави, а тому, відповідно до положень ст. 235 КЗпП України зобов’язаний поновити мене на попередній роботі. Згідно ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Крім того, відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Отже, враховуючи те, що в результаті незаконного звільнення мені не було нараховано середньомісячну заробітну плату відповідач при поновленні мене на раніше займаній посаді зобов’язаний виплатити мені середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Таким чином, згідно положень чинного законодавства України відповідач зобов’язаний поновити мене на попередній роботі та виплатити мені заробітну плату за весь час вимушеного прогулу починаючи з 18. 08. 2014 року.

На підставі викладеного та керуючись положеннями ст. 184, 232, 235, 237-1 КЗпП України, ст. 43 Конституції України, ст. 27, 31, 110, 119, 120, 136, 137 ЦПК України, –

 

ПРОШУ: 

1. Поновити мене на посаді керівника будівельного на ПП "Будівельне управління № 813".

2. Стягнути з ПП "Будівельне управління № 813" в мою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

 

Додатки:

1. Копія позовної заяви для Відповідача.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные