Общие положения о хозяйственных обязательствах
План
1. Господарське зобов’язання: види і підстави виникнення.
2. Майново-господарські зобов’язання суб’єктів господарювання.
3. Організаційно-господарські зобов’язання суб’єктів господарювання.
4. Соціально-комунальні зобов’язання суб’єктів господарювання.
5. Публічні зобов’язання суб’єктів господарювання.
Список використаної літератури.
1. Господарське зобов’язання: види і підстави виникнення
Господарським (ст. 173 ГКУ) визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ст
Основними видами господарських зобов’язань є майново-господарські та організаційно-господарські зобов’язання.
Сторони за взаємною згодою можуть конкретизувати або розширити зміст господарського зобов’язання у процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.
Підстави виникнення господарських зобов’язань
Господарські зобов’язання можуть виникати:
• безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;
• з акта управління господарською діяльністю;
• з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
• внаслідок заподіяння шкоди суб’єкту або суб’єктом господарювання, придбання або збереження майна суб’єкта або суб’єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
• у результаті створення об’єктів інтелектуальної власності та інших дій суб’єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов’язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
2. Майново-господарські зобов’язання суб’єктів господарювання
Відповідно до ст. 175 ГКУ майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, згідно з якими зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ.
Суб’єктами майново-господарських зобов’язань можуть бути суб’єкти господарювання, негосподарюючі суб’єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією. Якщо майново-господарське зобов’язання виникає між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами — юридичними особами, зобов’язаною та управненою сторонами зобов’язання є відповідно боржник і кредитор.
Зобов’язання майнового характеру, що виникають між суб’єктами господарювання та негосподарюючими суб’єктами-громадянами, не є господарськими і регулюються іншими актами законодавства.
Суб’єкти господарювання у випадках, передбачених ГКУ та відповідними законами України, можуть добровільно брати на себе зобов’язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов’язання не є підставою для вимог щодо їх обов’язкового виконання.