Общие положения о хозяйственных обязательствах

План

1. Господарське зобов’язання: види і підстави виникнення.  

2. Майново-господарські зобов’язання суб’єктів господарювання.  

3. Організаційно-господарські зобов’язання суб’єктів господарювання.  

4. Соціально-комунальні зобов’язання суб’єктів господарювання.  

5. Публічні зобов’язання суб’єктів господарювання.  

Список використаної літератури.  


1. Господарське зобов’язання: види і підстави виникнення

Господарським (ст. 173 ГКУ) визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учас­никами) відносин у сфері господарювання з підстав, передбаче­них ст

174 ГКУ. Згідно з останньою один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на ко­ристь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, спла­тити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від пев­них дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кре­дитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Основними видами господарських зобов’язань є майново-гос­подарські та організаційно-господарські зобов’язання.

Сторони за взаємною згодою можуть конкретизувати або роз­ширити зміст господарського зобов’язання у процесі його вико­нання, якщо законом не встановлено інше.

Підстави виникнення господарських зобов’язань

Господарські зобов’язання можуть виникати:

• безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

• з акта управління господарською діяльністю;

• з господарського договору та інших угод, передбачених зако­ном, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

• внаслідок заподіяння шкоди суб’єкту або суб’єктом господа­рювання, придбання або збереження майна суб’єкта або су­б’єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

• у результаті створення об’єктів інтелектуальної власності та інших дій суб’єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов’язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

2. Майново-господарські зобов’язання суб’єктів господарювання

Відповідно до ст. 175 ГКУ майново-господарськими визна­ються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учас­никами господарських відносин при здійсненні господарської ді­яльності, згідно з якими зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримати­ся від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками госпо­дарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ.

Суб’єктами майново-господарських зобов’язань можуть бути суб’єкти господарювання, негосподарюючі суб’єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самовря­дування, наділені господарською компетенцією. Якщо майново-господарське зобов’язання виникає між суб’єктами господарю­вання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами — юридичними особами, зобов’язаною та управненою сторонами зобов’язання є відповідно боржник і кредитор.

Зобов’язання майнового характеру, що виникають між су­б’єктами господарювання та негосподарюючими суб’єктами-громадянами, не є господарськими і регулюються іншими актами законодавства.

Суб’єкти господарювання у випадках, передбачених ГКУ та відповідними законами України, можуть добровільно брати на себе зобов’язання майнового характеру на користь інших учас­ників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобо­в’язання не є підставою для вимог щодо їх обов’язкового вико­нання.

1 2 3

Похожие работы