Общие положения, понятие и виды субъектов хозяйствования
Статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування і місцезнаходження, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, відомості про органи управління і контролю, їх компетенцію, умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші передбачені законодавством відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
Статутом (положенням) визначається господарська компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб’єктів у випадках, визначених законом.
Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб’єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб’єктами відповідно до закону (ст. 57 ГКУ).
Державна реєстрація суб’єкта господарювання Відповідно до ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців” державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців — це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення фізичної особи статусу підприємця, а також вчинення інших передбачених законом реєстраційних дій шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру1
Порядок державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців такий:
• перевірка комплектності документів, які подаються державному реєстратору, і повноти відомостей, вказаних у реєстраційній картці;
• перевірка документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у державній реєстрації;
• внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу — підприємця до Єдиного державного реєстру;
• оформлення і видача свідоцтва про державну реєстрацію, а також виписки з Єдиного державного реєстру.
Зміни до установчих документів юридичної особи, а також прізвища та/або імені та/або по батькові (далі — імені) або місця проживання фізичної особи — підприємця підлягають обов’язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру у встановленому законом порядку.
Відокремлені підрозділи юридичної особи не підлягають державній реєстрації.
Представництва, філії іноземних компаній в Україні підлягають акредитації на території України в установленому законом порядку.
Суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації, крім випадків, встановлених ГКУ.
1 Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців з Єдиного державного реєстру (ст. 16 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців”)
Державна реєстрація суб’єктів господарювання здійснюється у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районній державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання суб’єкта, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до ст. 29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців” з метою здійснення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи засновники (учасники) або уповноважений ними орган чи особа повинні