Обслуживание читателей

План

  1. Літературно-художній смак як основа диференціації читачів художньої літератури.
  2. Культура читання.
  3. Типологія читачів художньої літератури.
  4. Основні напрямки застосування рекомендаційної літературної бібліографії.

Використана література

1. Літературно-художній смак як основа диференціації читачів художньої літератури

Художній смак можна розглядати як прояв естетичного смаку. Один з дослідників категорії естетичного смаку, А. С. Молчанова писала: «Естетичний смак є найбільш сприятливою комбінацією здібностей плотського сприйняття, теоретичного мислення, активно включеного в процес плотського пізнання, емоційної сприйнятливості і певних внутрішніх установок у вигляді потрібностей».

Літературно-художній смак — це що склалася (або що складається) на основі художнього досвіду і культури особи в цілому здібність до усвідомленого і цілеспрямованого вибору творів для читання, їх повноцінному естетичному сприйняттю і до вірної думки про їх дійсні ідейно-естетичні якості.

У літературно-художньому смаку органічно обміняються в одну три здатності людини: до усвідомленого і цілеспрямованого вибору літературно-художніх творів для читання, до їх повноцінного сприйняття, до вірної оцінки, думки про твір.

Насправді, хіба не виявляється смак людини вже і том, які твори він вибирає, тобто на що направлені його потреби і інтереси. Звичайно, виявляється, але, очевидно, цих показників недостатньо, оскільки потрібно знати реальний життєвий контекст вибору (які конкретні спонукальні мотиви, що вже раніше, чи є інші джерела вибору і т. д

).

Здібність до повноцінного естетичного сприйняття — незрівнянно надійніший показник рівня література художнього розвитку читача, але її дуже важко Виявити, зміряти без експериментальних проб і які складно здійснювати в умовах роботи масових бібліотек. Крім того, різні по жанру і іншим особливостям твору вимагають і різного по своєму характеру сприйняття: «Золоте теля»! Ільфа і Петрова вимагає цілісного сприйняття, як і «Макбет» Шекспіра, але це будуть все ж таки різні по своєму характеру сприйняття. Сприйняти невеликий ліричний вірш деколи значно складніше, ніж великий багатоплановий роман, та і само сприйняття буде різним. Як їх зіставити у одного і того ж читача? Наука ще не дала однозначної відповіді на це питання або обгрунтованої методики діагностики рівня естетичного сприйняття, хоча у нас вже є окремі і вельми плідні спроби таку методику розробити. При цьому рекомендується мати на увазі наступні параметри естетичного сприйняття: його цілісність, естетичну спрямованість, гнучкість і творчий характер. Iз сказаного витікає, що ознака повноцінності естетичного сприйняття украй важлива, але він повинен враховуватися у поєднанні з іншими ознаками.

Нарешті, здібність до думки про дійсні ідейно-естетичні якості твору, тобто здібність до вірної естетичної оцінки, є дуже важливою ознакою. По тому, як оцінює читач прочитану книгу, ми можемо часто майже безпомилково судити про рівень його естетичного розвитку. Але оцінки не завжди бувають самостійними і не завжди бувають щирими. Тому і цей показник потребує коректування іншими показниками, охарактеризованими вище. І лише узяті в сукупності, в органічній єдності ці показники характеризують таку складну здатність, як літературно-художній смак.  

2. Культура читання

Існують сотні різних визначень культури, але найбільш вірною характеристикою культури особи (групи, класу, нації, суспільства в цілому) можна вважати її трактування як такого досвіду людської діяльності, який реалізується в творенні культурних цінностей або спілкуванні з ними і сприяє прогресивному розвитку особи (групи, класу, нації, суспільства в цілому, людства).

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Похожие работы