Оценка и программы пост аудита инвестиционного проекта

від попередньо запланованих, особливо тих, які можуть призвести до уповільнення в завершенні проекту, змін в інвестиційному проекті або вплинути на прибуткогенеруючий потенціал проекту.

3. Порівняння економічних показників. Використовуючи напрацьовану раніше інформацію, економічний показник (такий, як чиста теперішня вартість) може бути розрахований ще раз для порівняння з початковим показником по проекту. Відхилення, що перевищують прийнятний рекомендований рівень помилки під час передбачення, потребують додаткового аналізу й коментарів. Там, де виникає несприятливе відхилення, має бути підготовлена інформація, необхідна для повної переоцінки проекту перед відмовою від його подальшої реалізації.

4. Аудиторські рекомендації та висновки. Аудиторські перевірки дуже дорогі й можуть бути виправдані лише, якщо проводяться для поліпшення інвестиційного процесу загалом чи реалізації конкретного інвестиційного проекту зокрема, або якщо запропонований план дій спрямований на підвищення прибутковості проекту. Зокрема у висновках звертається увага на уроки, отримані з інвестиційного проекту, на основі яких можна розробити рекомендації щодо поліпшення оцінки інвестицій на майбутнє. До звіту також долучаються неекономічні аспекти, такі як вплив інвестицій на моральний стан працівників, імідж компанії та екологічні аспекти. Такі соціальні витрати та вигоди мають довгострокову дію на прибутки компанії.

2. Планування прибутку в інвестиційній діяльності

1. Балансовий метод. Балансовий метод ґрунтується на взаємному пов'язуванні інвестиційних ресурсів, який розташовує або буде розташовувати підприємство, і потреб у них у рамках планового періоду. Якщо ресурсів порівняно з потребами недостатньо, то починається пошук їхніх додаткових джерел, що дозволяють покрити дефіцит

Балансовий метод реалізується шляхом складання інвестиційного балансу, що являє собою двосторонню бюджетну таблицю, у лівій частині якої відображаються джерела інвестиційних ресурсів, а в правій частині — їхній розподіл. В основі цього балансу лежить рівняння, яке полягає в тому, що залишки ресурсів на початок періоду плюс їхнє надходження із внутрішніх і зовнішніх джерел повинні дорівнювати сумі витрат і залишку на кінець періоду.

2. Нормативний метод. Нормативний метод полягає в тому, що в основу планових завдань на певний період заставляються норми витрат ресурсів на одиницю продукції. В інвестиційному плануванні використовуються натуральні й вартісні норми.

Найбільше поширення в інвестиційному плануванні одержав показник норми прибутку на вкладений капітал і його різновиди (норма прибутку на власний капітал, норма прибутку на акціонерний капітал, середня норма прибутку на середню величину капітальних вкладень).

3. Економіко-математичні методи. Для використання економіко-математичних моделей у плануванні необхідно економічний об'єкт або процес записати за допомогою математичних залежностей.

В інвестиційному плануванні найбільше застосування знайшли такі економіко-математичні методи:

- теорії ймовірності й математичної статистики;

- математичного програмування;

- імітування;

- оцінки й перегляду планів.

Використання економічно-математичних методів дає можливість створити такий аналог досліджуваних об'єктів, у якому відбиті всі їхні найважливіші властивості й опущені малозначні другорядні риси.

Розглянемо види тактичних планів підприємства.

План реального інвестування. Метою розробки цього плану є визначення потреби в загальному обсязі реального інвестування підприємства. План повинен відображати забезпечення простого й розширеного відтворення основних фондів підприємства; приріст основних фондів підприємства, а також його оборотних активів. У цьому плані повинні бути також відбиті джерела фінансування потреб у реальному інвестуванні.

Основні показники плану реального інвестування:

- загальний обсяг реального інвестування на майбутній період;

-

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные