Оценка интеллектуальной собственности и ее влияние на стоимость международной компании
Отже, нематеріальні активи як форма вияву інтелектуальной власності представляють собою довгострокові права або переваги, придбані і відображені власником у балансі підприємства за вартістю їх придбання або створення та доведення до комерціалізації.
Джерелом формування згаданих матеріальних благ є так звана «надлишкова додаткова вартість» (додатковий прибуток), що отримується від використання інтелектуального продукту, яка забезпечує прибуток від реалізації продукції, що випускається в умовах розширеного відтворення і має галузеву вартість нижче суспільної або середньої. Вводячи у господарський оборот ті або інші технічні нововведення, використовуючи талант інженерно-технічних працівників, менеджерів, переваги географічного положення, фінансові механізми та інші вигідні для себе обставини, суб'єкти господарювання отримують можливість не тільки зменшувати виробничі витрати, а й підвищувати якість товарів, що випускаються, завойовувати симпатії покупців, формувати їх смак, потреби і займати пануюче місце на ринку. Наведена схема грішить певною ідеалізацією, однак необхідно підкреслити, що єдиним джерелом матеріальних благ, що отримуються, є передусім здатність продукувати додатковий прибуток. [1, стр. 28]
Особливістю інтелектуальної праці, як відзначає Т. Котарбинський [5], є те, що матеріалом, засобом і продуктом розумової діяльності є мислячий суб'єкт
Незважаючи на свою специфічність (у тому числі низьку ліквідність порівняно з іншими видами майна), інтелектуальна власність, як і будь-який інший вид майна, пов'язана з надходженням, використанням (зносом) і вибуттям, які повинні супроводжуватися бухгалтерською проводкою. Однак аналіз бухгалтерських документів багатьох підприємств свідчить про те, що інтелектуальна власність досі ще не стала повноправним учасником господарського обороту. Ймовірно, причиною такої невідповідності є те, що чимало керівників підприємств не до кінця розуміють значення того внеску, який в умовах ринкової економіки вносять об'єкти інтелектуальної власності і їх належний захист у процес виробництва і реалізації конкурентоспроможності продукції.
Головною метою бухгалтерського обліку інтелектуальної власності як нематеріальних активів підприємства є отримання суб'єктом господарювання додаткових оборотних коштів (за аналогією з основними засобами виробництва нематеріальні активи мають служити меті повернення коштів, затрачених на їх створення або придбання).
Основною особливістю бухгалтерського обліку інтелектуальної власності є те, що обліку підлягають не самі об'єкти інтелектуальної власності, а майнові права на них. Документальне підтвердження прав інтелектуальної власності дає змогу реально контролювати частку ринку, а також забезпечує можливість законно переслідувати недобросовісних конкурентів і «піратів» — порушників виняткового права на об'єкти інтелектуальної власності.
Використання інтелектуальної власності як нематеріальних активів у господарській діяльності підприємств і відображення в бухгалтерському обліку операцій з руху таких об'єктів дає