Омонимы

РОЗДІЛ 1. Терміни як мовний засіб вираження спеціального поняття

         Словниковий склад мови визначає можливості для вираження тих чи інших понять чи предметів для їх точного й виразного визначення. Відсутність в мові визначення відомого поняття являється однією з найбільших перешкод для його передачі в мові. Зазвичай ці перешкоди долаються шляхом створення нового слова чи запозичення слова з іншої мови. Таке поповнення лексики відбувається постійно, кришталюючи в словах все те, що відклалося в суспільній свідомості.

В інтересах викладу тієї чи іншої теми, в першу чергу необхідно мати запас найменувань для тих понять, які входять в коло цієї теми. Це однаковою мірою відноситься не тільки до тем побутового характеру й до тем спеціального чи наукового змісту. Очевидним є те, що говорячи про будівельні матеріали, чи про зернові культури, або ж про польові роботи, ми також потребуємо і їх назви, так само як, розкриваючи яке-небудь питання з фізики чи граматики, повинні використовувати відповідну фізичну чи граматичну номенклатуру.

Кожна область життя й знання характеризується своїм колом найменувань, якими слід оволодіти кожному, хто має з ними справу. Необхідність найменувань являється елементарною умовою точності самої мови.

Підкреслюючи важливість найменувань, слід звернутися до термінів. Терміни, які служать для точного визначення понять з області науки і техніки являються найвищим розрядом найменувань.

 1. 1. Висвітлення поняття терміну з точки зору різних лінгвістів

Проблемами термінології глибоко займались такі лінгвісти як Г. О. Винокур, А. А. Реформатський, О. С. Ахманова, В. П. Даниленко, Н. З. Котелова, С. В. Гринєв та інші. Більшість дослідників признає, що термінологічність – одна з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики мов науки. Під терміном, зазвичай, розуміється мовний засіб вираження спеціального поняття

О. С. Ахманова (1987: 70) визначає термін як “слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т. п. ) мови, яке створене (отримане, запозичене і т. п. ) для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів”.

 В. П. Даниленко (1979: 67) також дотримується точки зору, що “термін – це слово (чи словосполучення) спеціальної сфери застосування, яке називає спеціальне поняття”.

Словник, в свою чергу, дає таке визначення слова “термін”: Термін (лат. terminus “границя, кінець, межа”) – це спеціальне слово чи словосполучення, що прийняте в певній професійній сфері і застосовується в особливих умовах. Термін представляє собою словесне означення поняття, яке входить в систему понять певної області професійних знань.

Приблизно такі ж визначення термінології знаходимо і в зарубіжних словниках лінгвістичних термінів. Так, а словнику Ж. Марузо вона визначається як система термінів, які використовуються для вираження понять, притаманних даній науці.

В словнику Р. Р. К. Хартмана та Ф. С. Стока (1997: 227) зафіксовано наступне визначення: “ Terminology. The sum total of terms used in a particular subject, e. g. chemistry or phonetics of swimming and contained in special glossary and dictionaries”.

В основі кожного терміно обов’язково лежить визначення (дефініція) реалії, яку він позначає, завдяки чому терміни представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища. Кожна галузь знання оперує власними термінами, які й складають суть термінологічної системи даної науки.

 1. 2. Класифікація термінологічної лексики за лексико-семантичними ознаками

У складі термінологічної лексики можна виділити декілька ‘”прошарків”, які відрізняються сферою застосування, особливостями

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы