Опека и попечительство

План

1. Поняття опіки та піклування. Умови і порядок призначення опікуна та піклувальника  

2. Права та обов’язки опікуна, піклувальника і дітей, над якими встановлено опіку або піклування.  

3. Припинення опіки, піклування над дитиною. .  

Література.  


1. Поняття опіки та піклування. Умови і порядок призначення опікуна та піклувальника

Як зазначається в літературі, поняття «опіка та піклування» не є однозначним. Під ним розуміють правовий інститут, тобто сукупність юридичних норм, що регулюють суспільні відносини, пов'язані зі встановленням, здійсненням і припиненням певних функцій. Опікою та піклуванням вважають систему способів, спрямованих на забезпечення діяльності органів опіки та піклу­вання, опікунів і піклувальників по вихованню малолітніх і неповнолітніх дітей, а також по захисту прав і законних інте­ресів недієздатних і обмежених у дієздатності повнолітніх осіб. Нарешті, в опіці та піклуванні вбачають правовідносини між опікуном, піклувальником і підопічними, а також між органами опіки та піклування й опікунами, піклувальниками.

Інститут опіки та піклування має комплексний характер. Його норми, як випливає зі змісту статей 55 і 58—60 ЦК та ст. 243 СК, регулюють відносини, пов'язані з вихованням дітей, які внаслідок смерті, позбавлення батьківських прав, хвороби їх батьків або з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також із захистом особистих немайнових і майно­вих прав цих дітей

Ці норми мають в основному сімейно-правовий характер.

Водночас, норми цього інституту регулюють відносини, спрямовані на доповнення недостатньої або відсутньої цивіль­ної дієздатності неповнолітніх і повнолітніх фізичних осіб. Вони передбачають представництво опікунів, піклувальників, охорону майнових прав неповнолітніх та повнолітніх осіб і тому є ци­вільно-правовими. Цивільно-правовий характер мають і норми, що регулюють відносини, які виникають у зв'язку зі встанов­ленням передбаченої ст. 44 ЦК опіки над майном фізичної особи, яка визнана судом безвісно відсутньою, фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, а також зі встановленням згідно зі ст. 74 ЦК опіки над майном підопічної особи, що знахо­диться в іншій місцевості, тобто не у місці її проживання. Цивільно-правовими треба визнати й норми, що регулюють відносини, пов'язані зі встановленням піклування над особами, цивільна дієздатність яких обмежена, та опіки над особами, визнаними судом недієздатними. Нарешті, інститут опіки та піклування охоплює адміністративно-правові норми, що регу­люють відносини між органами опіки та піклування, з одного боку, й опікунами, піклувальниками — з другого. Тому норми СК про опіку та піклування треба розглядати разом з нормами ЦК, які передбачають існування цього інституту.

Відповідно до ст. 243 СК опіка, піклування встановлюються над дітьми, які залишилися без батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років, а піклу­вання — над дитиною у віці від 14 до 18 років. Опіка, піклу­вання встановлюються органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених ЦК (ч. 3 ст. 243 СК).

Встановлення опіки над дітьми, які не досягай 14 років, і піклування над дітьми у віці від 14 до 18 років пояснюється різним обсягом їх цивільної дієздатності. Так, відповідно до ст. 31 ЦК фізична особа, яка не досягла 14 років, має часткову

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы