Опека и попечительство

міських, районних у містах, сільських і селищних рад. Ведення справ, пов'язаних з опікою та піклуванням, покладається на відповідні відділи районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад. Ведення зазначених справ у виконкомах районних (міських) рад здійснюють: щодо неповнолітніх — відділи освіти; щодо осіб, визнаних судом недієздатними або обмежених ним у дієздатності, — відділи охорони здоров'я; щодо дорослих дієздатних осіб, які потребу­ють піклування за станом здоров'я, — органи соціального захисту населення. Ці відділи виконують усю підготовчу роботу, пов'язану з призначенням опіки, піклування, деякі організа­ційні та контрольні функції. У сільській місцевості й у сели­щах справами опіки та піклування переймаються виконавчі комітети селищних і сільських рад (п. 1. 4 Правил опіки та піклування).

Інститут опіки та піклування, як вже зазначалося, спрямо­ваний на доповнення недостатньої або відсутньої цивільної дієздатності неповнолітніх і повнолітніх фізичних осіб. Вод­ночас його завданням є охорона особистих немайнових і майнових прав та інтересів підопічних, турбота про створення їм належних побутових умов, здійснення догляду за ними і забезпечення їх лікування. Тому при призначенні особи опіку­ном або піклувальником дитини відповідно до ч. 2 ст. 244 СК орган опіки та піклування повинен враховувати її особисті якос­ті, здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Причому для цього потрібна її письмова заява (ст. 63 ЦК).

У п. 3

1 Правил опіки та піклування, де закріплені аналогіч­ні положення, зазначено, що переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками однієї й тієї самої дитини, надається її родичам незалежно від місця їх проживання, а також особам, у сім'ї яких проживає дитина на момент, коли виникають підстави для встановлення над нею опіки або піклування. Крім того, підкреслено, що бажан­ня дитини щодо призначення їй опікуна або піклувальника має враховуватись при досягненні нею десяти років.

Згідно з ч. 3 ст. 244 СК не може бути опікуном, піклу­вальником дитини особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, особа, позбавлена батьківських прав, а також особа, інтереси якої суперечать Інтересам дитини. Не мають права бути опікунами, піклувальниками особи, які перебувають на обліку чи лікуються у психоневрологічних або наркологічних закладах, особи, з вини яких тоді, коли вони були опікунами або піклувальниками, опіка чи піклування були припинені, особи, засуджені за вчинення тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 5 ст, 63 ЦК фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Це може мати місце, наприклад, тоді, коли у особи, над якою встановлено опіку або піклування, є майно, що знаходиться в іншій місцевості. У такому разі опіка над цим майном встанов­люється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна (ч. 1 ст. 74 ЦК). Особі, призначеній опікуном або пік­лувальником, видається посвідчення (п. 3. 1 Правил опіки та піклування).

Рішення про встановлення опіки, піклування приймається на підставі передбачених Правилами опіки та піклування доку­ментів. Зокрема, для цього потрібні акт обстеження умов життя майбутнього опікуна або піклувальника; акт обстеження умов життя особи, яка має потребу в опіці чи піклуванні, та опис її

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы