Оперативная память компьютера

План

1. Вступ.

2. Оперативна пам'ять комп'ютера.

3. Внутрішня пам'ять.

4. Основна лiтература.

Додаткова література.


1. Вступ

Пам’ять - психічний феномен, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, що дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини.

Виділяють такі види пам’яті людини:

  • мимовільна - інформація запам’ятовується без спеціальних прийомів заучування, під час виконання діяльності або роботи з інформацією.
  • довільна – цілеспрямоване заучування, за допомогою спеціальних прийомів, і ефективність запам’ятовуваня тут залежить від прийомів, цілей запам’ятовування;
  • короткочасна пам’ять забезпечує запам’ятовування одноразової інформації на короткий проміжок часу;
  • довготривала пам’ять – збереження інформації протягом тривалого часу;
  • оперативна пам’ять – проявляється під час виконання певної діяльності і необхідна для її виконання в кожний заданний проміжок часу.

Оперативна пам'ять - (Random Access Memory), пам'ять з довільним доступом; пам'ять ЕОМ, призначена для коду та даних програм, під час їх виконання

І оперативна пам'ять, і жорсткий диск призначені для зберігання інформації. Обсяги інформації (в технічному сенсі) вимірюють в спеціально введених для цього одиницях — байтах. За аналогією з метричними одиницями також говорять про кіло-, мега-, гігабайти, і т.  д. Скорочені позначення (у дужках англійською): Б (B), кБ (kB), МБ (MB), ГБ (GB)

Так мінімальний обїєм оперативної пам'яті в сучасних ПК — 128 МБ, а об'єм жорсткого диску — 20 ГБ.

Оперативна пам'ять містить у собі всі команди та дані, необхідні для виконання поточної операції. Оскільки оперативна пам'ять будується на електронних елементах, то інформація зберігається у ній щонайдовше до моменту вимкнення комп'ютера. При вимкненні живлення вся інформація, що знаходилась у оперативній пам'яті комп'ютера, зникає.

2. Основна частина

2. 1. Комп'ютер - це електронний пристрій, що виконує операції введення інформації, зберігання та оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною. За кожну з названих операцій відповідають спеціальні блоки комп'ютера:

  • пристрій введення,
  • центральний процесор,
  • запам'ятовуючий пристрій,
  • пристрій виведення.

Всі ці блоки складаються з окремих дрібніших пристроїв. Зокрема в центральний процесор можуть входити арифметико-логічний пристрій (АЛП), внутрішній запам'ятовуючий пристрій у вигляді регістрів процесора та внутрішньої кеш-пам'яті, керуючий пристрій (КП). Пристрій введення, як правило, теж не є однією конструктивною одиницею. Оскільки види інформації, що вводиться, різноманітні, джерел може бути декілька. Це стосується і пристрою виведення.

Схематично загальна структура комп'ютера зображена на рис. 1.

Запам'ятовуючий пристрій - це блок ЕОМ, призначений для тимчасового (оперативна пам'ять) та тривалого (постійна пам'ять) зберігання програм, вхідних і результуючих даних та деяких проміжних результатів. Інформація в оперативній пам'яті зберігається тимчасово лише при включеному живленні, але оперативна пам'ять має більшу швидкодію. В постійній пам'яті дані можуть зберігатися навіть при вимкненому комп'ютері, проте швидкість обміну даними між постійною пам'яттю та центральним процесором, у переважній більшості випадків, значно

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы