Организационные методы профилактики спортивного травматизма

вагової категорії і приблизно рівних по рівню підготовки. Під час занять і змагань з боксу частіше пошкоджуються зв'язки між фалангових суглобів пальців і променево-зап'ясткового суглобу. Спостерігаються переломи п'яткової, променевої кісток.

Причинами їх є погане бинтування пальців, погано підібрані рукавиці, недостатня тренованість. Можуть бути переломи кісток носа і нижньої щелепи, розсікання надбрівних дуг. При отриманні нокаута спортсмен не допускається до занять боксом на протязі місяця, після другого нокаута -три місяці і після третього - один рік.

При піднятті ваги пошкоджуються м'язи плечового пояса, верхніх кінцівок і спини аж до їх розриву. При заняттях з гирями бувають розтяги зв'язок променево-зап'ясного суглоба і переломи човноподібної кістки, обумовлені різкім тильним згинанням кисті. При падінні штанги або гирі можуть бути переломи кісток гомілки і стопи

Профілактичні заходи повинні будуватись на правильній організації занять і тренуванні. Перед початком тренування повинна проводитись "розминка".

Гребля

При зайнятті греблею зустрічаються:

- зривання мозолів;

- забої веслами;

- потертості на сідницях.

Заходами профілактики цих пошкоджень є :

- систематичний контроль за станом шкіри і своєчасною зміною натільної білизни;

- відповідність одягу метеорологічним умовам і загартованості спортсменів.

 

Плавання, пірнання, стрибки в воду і водне поло

Най більш частими пошкодженнями являються:

-     поранення, садна при забрудненні берегів і дна відкритих водойм;

-    переломи кісток черепа і хребта при ударах в дно водойми, при зіткненні плавців в гру новому стрибку;

-   забої і пошкодження хребта при стрибках у воду з вишки і трампліна. Інколи бувають утопления при невмінні плавати або перевтомі.

Серед причин пошкоджень частіше мають місце:

–    порушення організації занять ( вхід і вихід з води в одному місці, допуск до пірнань осіб в стані втоми, дозвіл стрибків на мілководді або при наявності плавців під вишкою);

–     слабке володіння технікою вправ (особливо в стрибках з вишки);

–   недостатній контроль за особами з хронічними захворюваннями ЛОР органів.

Під час тренування, гри у водне поло можуть мати місце:

–     забої очей при попаданні пальцями в лице в боротьбі за м'яч;

–     забої м'яких тканин і внутрішніх органів при грубій грі;

–     нанесення саден шкіри нестриженими нігтями.

До заходів профілактики відносяться:

-     систематична перевірка чистоти дна, берегів і води відкритих басейнах;

-     ЛОР контроль за плавцями, ватерполістами і стрибунами у воду;

-   контроль за станом здоров'я учасників-пірнальників (перед пірнанням медичний працівник повинен особисто опитати кожного учасника про самопочуття);

-     висока вимогливість до дисципліни при грі у водне поло;

-     контроль за своєчасним обрізанням нігтів в гравців у водне поло.

 

Підводний спорт

1 2 3 4 5 6 7 8