Организация физического воспитания со школьниками, имеющими отклонения в состоянии здоровья

В. А. Епіфанов до прикладних вправ відносить також трудові вправи (в рамках методу трудотерапії).

На сьогоднішній день існує достатня кількість досліджень (В. Л. Страковская, Н. Г. Снагина, А. М. Фонарев, Г. Г. Петренко та зарубіжні автори), які свідчать про лікувальний вплив спеціальних рухливих ігор. Прихильники застосування цього методу стверджують, що основною перевагою ігор перед дозованими вправами є те, що гра завжди пов’язана з ініціативою, фантазією, творчістю, емоціями та стимуляцією рухової активності.

а) Творчість, фантазія посилюють мозкові імпульси, які в свою чергу стимулюють гіпофіз, діяльність щитовидної залози та всієї ендокринної системи;

б) Позитивні емоції є важливим чинником оздоровлення. Вченими доведено, що сміх є потужним терапевтичним фактором. В американських і швецьких клініках відкриті кабінети сміхотерапії, де успішно лікують хронічні захворювання. Рухливі ігри, що супроводжуються смішними ситуаціями, викликають щирий сміх у дітей і значить е незамінним коректором у лікуванні дітей. За ступенем навантаження на організм дітей ігри діляться на групи: на місці, малорухомі, рухливі, спортивні

Хоча всі вправи тією, чи іншою мірою пов’язані з диханням, прийнято виділяти групу дихальних вправ у самостійну. Дихальні вправи - один з найважливіших методів загальної реабілітації. Існують різноманітні методики дихальних вправ, які застосовуються в залежності від стану хворого. Однак, спільне правило для них - це активізація видиху, що дозволяє цілеспрямовано втручатися в дихальний цикл. Всі дихальні вправи діляться на динамічні, що поєднуються з рухами руками, плечового поясу, тулуба та статичні (умовно), які відбуваються лише при участі діафрагми та міжреберних м’язів.

ІV

При проведенні систематичної роботи по фізичному вихованню з дітьми, що мають відхилення у стані здоров’я використовуються різноманітні форми фізичної культури: фізкультурно-оздоровчі заходи протягом навчального дня (гімнастика до занять; фізкультурні хвилинки і паузи, тощо), позакласні заняття фізичними вправами (змагання, вечори, свята, дні здоров’я, індивідуальні самостійні заняття, заняття лікувального і корегуючою гімнастикою.

У відповідності з державною програмою з фізичної культури для СМГ, розробленої та діючої з 1997 року, діти, що мають відхилення у стані здоров’я, обов’язково відвідують уроки фізичної культури, беруть участь у підготовчій та заключній частинах, а під час основної виконують вправи, вивчені на заняттях у спеціальній групі.

Заняття в СМГ проводяться тричі на тиждень у позаурочний час. Їх тривалість 40-45 хв. На заняттях в СМГ необхідно дотримуватись типової структури шкільного уроку, однак, з деякими особливостями.

Заняття СМГ складається з 4-х частин:

Вступна частина (3-4 хв. ) включає підрахунок частоти серцевих скорочень і дихання; дихальні вправи;

Підготовча частина (10-15 хв. ) включає загальнорозвиваючі вправи, які проводяться в повільному, а потім у середньому темпі. Кожну вправу повторюють 4-5 р. , а згодом 6-8 р.

Під час виконання загальнорозвиваючих вправ, особливу увагу потрібно звертати на рівномірне, змішане дихання; виключати вправи, що вимагають затримки дихання, великих м’язових зусиль. Загальнорозвиваючі вправи добирають так, аби в роботі брали участь усі м’язові групи, але не одночасно, а в певній послідовності (за принципом «розсіяного» навантаження). Загальнорозвиваючі вправи виконуються із спеціальними дихальними у такому співвідношенні: 2: 1 перші 2 -а місяці занять; потім 3: 1 та 4: 1. Незалежно від характеру захворювань широкого

1 2 3 4 5

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные