Организация поиска правовой информации в Интернет

План

1. Стратегії пошуку інформації в Інтернет.

2. Пошукові агенти.

Література.  


1. Стратегії пошуку інформації в Інтернет

Сьогодні Інтернет — це найбільший світовий інформаційний ресурс, що містить практично всю інформацію, якою може зацікавитись людина. Але популярне порівняння Мережі з величезною бібліотекою неправомірне через відсутність будь-якої систематизації її ресурсів і хаотичне стрімке збільшення кількості посилань. Тому «потенціал для вирішення задач» Інтернет (корисність інформації, одержаної за її допомогою) є досить низьким — користувач не може розраховувати на одержання інформації, яка буде водночас задовольняти три базові вимоги — своєчасність, достовірність, повнота. Отже, використання Інтернет з професійною метою становить проблему, яка постійно ускладнюється.

Бібліотеки — цифрові і звичайні

У дискусіях щодо цифрових бібліотек, доступних через локаль­ні або глобальні мережі, часто приймаються припущення, які при ближ­чому розгляді можна визначити як хибні:

оцифровані матеріали з часом замінять інші форми подання інформації. Можна сказати, що нові технології створюють і запов­нюють нові ніші, але це тільки невелика частка тих інфор­маційних ресурсів, які людство створило протягом своєї історії;

інформація в Інтернет є адекватною заміною послуг звичайних бібліотек. Насправді величезна кількість публікацій в Інтернет — це реклама і «самвидав», який не вимагає ухвали рецен­зента, редактора, видавця або бібліотекаря, і має досить ефемерний характер. Користувач Мережі має самостійно визначати достовірність і повноту одержаної інформації;

каталоги інформаційних ресурсів малоцінні, якщо останні не доступні в режимі on-line. Але першим кроком у процесі пошуку інформації є визначення її місцезнаходження, при цьому можуть бути корисні каталоги, індекси, анотації та інші описи як електронних, так і звичайних ресурсів

Слід зазначити, що звичними вже стали проекти, які передбачають певне поєднання можливостей звичайних бібліотек та Інтернет. Наприклад, Національна бібліотека України ім. Вернадського (http://www. nbuv. gov. ua/) пропонує скористатися електронним каталогом. Для кожного знайденого об’єкта (книги, дисертації та ін. ) у списку, крім звичайних реквізитів, указуються індекс рубрикатора і шифр зберігання у бібліотеці, що полегшує подальшу роботу. Електронний каталог бібліотеки КНЕУ дає змогу здійснити пошук у базах даних BOOKS — «Книги бібліотеки», APEL — «Статті з періодичних видань бібліотеки», WORK — «Праці викладачів КНЕУ», AUNTD — «Законодавчі та нормативні документи». Існують і проекти переведення бібліотек у цифровий формат для надання можливості користувачам безкоштовно шукати інформацію і безкоштовно або за невелику платню користуватися нею. Найбільш масштабним українським проектом такого роду є створення Національної архівної інформаційної системи «Архівна та рукописна Україніка».

З іншого боку, електронні періодичні видання Мережі часто перетворюються на е-бібліотеки — стирається межа між списком розсилки з архівом, мережним журналом, тематичним Web-сайтом, літературним клубом і повномасштабною бібліотекою.

У цьому контексті вводиться поняття «медіа-компетент­ність», яке позначає систему навиків пошуку в середовищі Інтернет і застосування інформації з раціональним рівнем потенціалу вирішення задач. Web-серфінг — заняття захоплююче, але малопродуктивне. Тому для пошуку потрібної інформації користувач має звертатись до спеціальних сервісів. Існують три базові стратегії, які можуть бути використані:

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы