Организация противопожарной защиты, противопожарная профилактика
План
1. Пожежі та причини їх виникнення.
2. Організація протипожежного захисту на виробництві.
3. Засоби пожежегасіння.
1. ПОЖЕЖІ ТА ПРИЧИНИ ЇЇ ВИНИКНЕННЯ
Пожежа — неконтрольоване горіння поза спеціальним осередком, що завдає моральні і матеріальні збитки, а іноді призводить до загибелі людей.
недотримання правил пожежної безпеки;
необережне поводження з вогнем;
несправність електрообладнання;
аварії, катастрофи;
природні явища.
Горюча речовина — тверда, рідка або газоподібна речовина, здатна окислюватись з виділенням тепла та випромінюванням світла.
Окислювач —кисень, хлор, фтор, сірка та інші речовини, які при нагріванні або ударі мають здатність розкладатися з виділенням кисню.
Джерело запалювання —вплив на горючу речовину та окислювач, що може спричинити загорання. Джерела запалювання поділяються на відкриті і приховані.
За відсутності одного з трьох факторів горіння не виникає
Пожежонебезпечні матеріали — матеріали і речовини, які за своїми властивостями сприяють виникненню або поширенню пожежі.
Загорання — виникнення горіння під дією джерела запалювання.
Спалах — швидке згорання горючої суміші, що не супроводжується утворенням стислих газів
Самозагорання —- явище різкого збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що призводить до виникнення горіння речовини.
Займання — загорання, що супроводжується появою полум'я.
Самозаймання — самозагорання, що супроводжується появою полум'я.
Вибух — швидке перетворення речовини, що супроводжується виділенням енергії та утворенням фронту стислих газів.
Температура займання — найменша температура речовини, при якій виникає стійке горіння.
За горючими властивостями речовини і матеріали поділяють на 3 групи:
1. Горючі - мають властивість самозагоратися, чи загоратися від джерела запалювання та самостійно горіти після видалення джерела запалювання;
2. Важкогорючі - можуть загоратися у повітрі від джерела запалювання, але не горять за відсутності джерела запалювання;
3. Негорючі - не можуть горіти в повітрі.
Вогнестійкість будівельних конструкцій —властивість зберігати несучу і відгорожувальну функцію в умовах пожежі, год.
Вогнестійкість споруд визначається межею вогнестійкості основних будівельних конструкцій. Згораємі частини будівель не мають межі вогнестійкості.
Класифікація виробництв за пожежо- та вибухонебезпекою:
А — вибухо- і пожежонебезпечні;
Б — вибухо- і пожежонебезпечні;
В — пожежонебезпечні;
Г — у виробництві яких є розжарені негорючі матеріали або тверді, рідкі, чи газоподібні речовини, що спалюються при утилізації як паливо.
Д — виробництва, де є незгораємі речовини у холодному стані,
Е — вибухонебезпечні (за умовами технологічного процесу може статися лише вибух без наступного горіння).
Простір приміщення або його частина, де можуть утворитися вибухонебезпечні суміші, або знаходитись горючі матеріали називаються вибухо- або пожежонебезпечною зоною.
Вибухонебезпечні зони поділяються на 6 класів: В1, В1а, В1б, В1г,