Основные этапы построения имитационной модели

апроксимацію цих функцій у моделі;

4) вплив факторів середовища на роботу системи;

5) способи взаємодії людини та системи, людини та середовища, системи та середовища;

6) апроксимацію цих взаємодій у моделі.

Важливо також враховувати обмеження задачі й наявність ресурсів (грошові засоби, чисельність обслуговуючого персоналу) для проведення імітаційних експериментів, а також фактор часу.

На етапі опису концептуальної моделі та перевірки її вірогідності проводять такі операції: опис моделі за допомогою абстрактних термінів та понять з використанням типових математичних схем; обгрунтовують вибір процедур апроксимації реальних процесів при побудові моделі; перевіряють вірогідність моделі.

Вірогідність концептуальної моделі перевіряють у такому порядку.

1. З’ясування задуму моделі та доцільності її створення.

2. Виявлення зв’язку задуму моделі та доцільності її побудови з детермінованими, рандомізованими (імовірними) і середніми значеннями характеристик моделі.

3. Дослідження прийнятих апроксимацій (від лат. approximato — зближення) реальних процесів.

4. Розгляд критеріїв ефективності.

5. Дослідження прийнятих припущень і гіпотез.

6

Встановлення зв’язку п. 4 і 5 з реальними процесами; вивчення системи та збурюючих факторів зовнішнього середовища.

7. Встановлення достовірності інформації та її джерел, що використовуються при побудові моделі.

8. Розгляд процедури в цілому у зв’язку з визначенням задачі.

9. Розгляд постановки задачі.

Іншим методом перевірки достовірності концептуальної моделі є розгляд моделі спеціалістами, які не брали участі в її створенні.

Заключним етапом побудови імітаційної моделі є створення її логічної структурної схеми. Далі розробляється машинна схема і відбувається програмування задачі. Логічна структурна схема імітаційної моделі являє собою упорядковане й наочне зображення процесу, в якому визначені не лише дії, а й порядок їх виконання. У створеній на базі згаданої схеми машинній схемі довільна процедура подається у вигляді сукупності елементарних операцій, що реалізують цю процедуру.

Логічну схему імітаційної моделі рекомендується створювати за модульним (блоковим) принципом, тобто у вигляді сукупності стандартних блоків-модулів. Якщо реалізація імітаційної моделі відбуватиметься з використанням пакету GPSS/PC, то при розробці схеми імітаційної моделі доцільно використовувати спеціальні графічні блоки, розроблені для цієї мови моделювання.

Побудувавши схему імітаційної моделі, перевіряють її логічну достовірність такими діями:

1) порівнюють кожну функцію концептуальної моделі з її реалізацією в блок-схемі;

2) перевіряють повноту опису блок-схеми;

3) з’ясовують, чи немає на схемі непередбачених циклів і нелогіч­них віток;

4) пересвідчуються в тому, що всі блоки та підблоки описано зрозуміло, точно й повно;

5) перевіряють наявність «входу» і «виходу» на схемі;

6) переглядають усі цикли, переконуючись, що кожний з них має «вхід» і «вихід»;

7) перевіряють правильність застосовуваного способу нумерації блоків;

8) порівнюють справжні вихідні величини моделі з бажаним виходом;

9) перевіряють правильність написання і використання всіх математичних виразів;

10) перевіряють фізичні розмірності всіх величин у рівняннях;

11) контролюють правильність здобуття всіх констант, параметрів і змінних;

1 2 3 4 5 6

Похожие работы