Основные этапы создания и внедрения автоматизированных систем управления

називались управлінськими (адміністративними) інформаційними системами, від АС першого покоління (див. мал. 1) полягає в тому, що перші мали спільне інформаційне забезпечення усіх завдань — базу даних. Організація єдиної бази даних стала можливою лише завдяки тому, що були створені спеціальні програмні продукти — системи управління базами даних (СУБД). Основне призначення СУБД — створення та підтримка в актуальному стані бази даних, а також зв'язок її з програмами розв'язування економічних завдань (прикладні програми користувачів).

У середині 80-х років був накопичений значний досвід створення та використання інформаційних систем організаційного управління. Так, 1988 році функціонувало близько 6000 АСУ різних рівнів та проблемної орієнтації, у тому числі 2600 АСУ підприємств і об'єднань — АСУП. Створено значну кількість автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУ ТП), систем автоматизованого проектування конструкцій та технологій (САПР).

 

 

Період, роки

Назва етапу в нашій країні

Назва етапу в іноземній літературі

Схема розв'язування задачі

 

 

Перший

 

 

 

1963-

1972

 

Створення АСУ (позадачний підхід)

 

 

Системи обробки даних

Дані             Дані

І                  І

Задачі        Задачі

І                  І

Модель   Модель

 

 

 

Другий

 

 

 

 

 

1972-

1985

Створення і розвиток АСУ згідно з концепцією баз даних

 

 

Управлінські інформаційні системи

База   даних

І                 І

Задача       Задача

І                 І

Модель   Модель

 

 

 

Третій

 

 

 

 

Поча-ток 1985

(триває досі)

 

 

Створення інтегрованих АСУ , обчислю-вальних систем і мереж

 

 

Системи підтримки прийняття рішень

 

База   даних

І                 І

Задача       Задача

І                 І

База   моделей

Мал. 1. Характеристика етапів створення інформаційних систем

Економічна ефективність багатьох діючих АСУ дуже значна. Середнє значення річного економічного ефекту АСУ становило 640 тис

крб. , а коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень досягав 0, 88.

Крім прямого економічного ефекту, впровадження АСУ мало великий вплив на зміну характеру діяльності управлінського персоналу. Підвищилась оперативність, наукова обґрунтованість та об'єктивність прийнятих управлінських рішень; виникла можливість розв'язувати принципово нові економічні задачі, які до впровадження АС не розв'язувалися апаратом управління; збільшився час на творчу роботу працівників за рахунок скорочення обсягів виконання рутинних операцій вручну; у результаті автоматизації процесів інформаційного обслуговування підвищилася інформованість управлінського персоналу.

 2. Причини переходу до створення і впровадження інтегрованих АСУ (ІАСУ)

Проте докорінних змін у поліпшенні якості управління об'єктами господарювання не відбулося. Досвід функціонування АС першого та другого поколінь виявив у них низку серйозних недоліків.

  1. Значна кількість функцій управління економікою, що стосується неструктурованих і слабоструктурованих процедур, залишилась без комп'ютерної підтримки. По суті в АСУ вирішені задачі щодо жорстких детермінованих алгоритмів, які не притаманні керівним структурам.
  2. Стандартний набір економічних завдань і підсистем АСУ не забезпечив її необхідної гнучкості, через що модифікація та розширення функціонального складу системи пов'язані зі значними трудовитратами.
  3. Чітка централізація обробки інформації в діючих АСУ не давала змоги здійснювати процеси оперативного управління і регулювання в реальному масштабі часу.
  4. Недостатня кількість оптимізаційних завдань у складі АСУ (1, 5 % у середньому) пояснюється незацікавленістю користувачів у застосуванні оптимізаційних методів; відсутністю надійної та вірогідної інформації для використання оптимізаційних розрахунків; неможливістю
1 2 3 4

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные