Основные принципы и правила этики в судебно-медицинской экспертизе

Основні принципи і правила етики в судово-медичній експертизі

Сьогодні, коли Україна стала членом Ради Європи, де створений спеціальний підрозділ «Етика у науці та дослідженнях», коли здійсню­ються рішучі кроки на шляху до інтеграції з єв­ропейським співтовариством, відкладати на піз­ніше впровадження сучасних біоетичних принци­пів в дослідницьку та лікарську практику не мож­ливо, і, перш за все, тому що це є однією з важли­вих ознак цивілізованості будь якої країни. Роз­виток системи та стандартів етичної експертизи біомедичних досліджень в Україні на засадах міжнародного та європейського досвіду з біопра-ва та біоетики є надзвичайно важливим елемен­том гуманізації суспільного життя, подальшої розбудови громадянського суспільства, інтегру­вання України у міжнародне біоетичне та наукове співробітництво.

Дотримання вищезазначених норм та вимог не тільки відповідає змісту та контекстам міжна­родних документів, але й є необхідною і важли­вою складовою атестації наукових і науково-педагогічних працівників в Україні.

31 березня 2005 року Вища Атестаційна ко­місія України видала наказ «Про внесення допов­нень до переліків і форм документів, що викорис­товуються при атестації наукових і науково-педагогічних працівників». Цей наказ з'явився з ініціативи та клопотання Комісії з питань біоети­ки при Кабінеті міністрів України та на підставі аналізу стану підготовки дисертаційних робіт з клінічної та експериментальної медицини, біоло­гії та ветеринарії, а також за рекомендацією наукової громадської ради при ВАК України. Згідно з ним, до Переліку документів, які подаються до спеціалізованої вченої ради та ВАК України здобувачем наукового ступеня з медичних, біологіч­них і ветеринарних наук, має бути доданий ви­сновок щодо проведення біоетичної експертизи дисертаційного дослідження".

Таким чином, дотримання етико-деонтологічних правил та вимог до морфологічних до­сліджень не тільки запобігає не етичній поведінці та діяльності, але й декларує та встановлює нор­мативи проведення досліджень морфологічних змін органів і тканин людини внаслідок дії різних чинників. Разом з цим, вони є конкретним меха­нізмом втілення етики у морфологічні дослі­дження на сучасному етапі розвитку медицини.

Все це і привело до необхідності висвіт­лення існуючих форм правової, законодавчої та етичної регламентації наукових досліджень з морфологічних дисциплін.

Наукові дослідження за спеціальністю 14. 01. 25 «Судова медицина» повинні виконувати­ся з дотриманням норм та принципів біоетики та біоправа, міжнародних договорів та угод про вза­ємну правову допомогу і співробітництво, що регулюють правові відносини у сфері судово-експертної діяльності, з дотриманням вимог укра­їнського законодавства, а саме:

• Конституції України (1996);

• Цивільного кодексу України (2005);

• Основ законодавства України про охорону здоров'я (2002);

• Закону України від 25

02. 1994 р. №4038-XII «Про судову експертизу»;

• Закону України від 16. 07. 1999 р. №1007-XIV «Про трансплантацію органів та інших ана­томічних матеріалів людині»;

• «Інструкції» та нормативних документів, затверджених Наказами МОЗ України від 17. 01. 1995 р. №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» та від 25. 09. 2000 р. №226 «Про затвердження нормативно-правових документів з питань трансплантації» та ін.

Судово-медична експертиза виконується з метою встановлення причини смерті, ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і їх причинного зв'язку зі смертю, характеру пошкоджуючого предмета, механізму виникнення ушкоджень, давності настання смерті та вирішення інших пи­тань, що були поставлені органами

1 2 3 4 5 6