Основные принципы и правила этики в судебно-медицинской экспертизе
Основні принципи і правила етики в судово-медичній експертизі
Сьогодні, коли Україна стала членом Ради Європи, де створений спеціальний підрозділ «Етика у науці та дослідженнях», коли здійснюються рішучі кроки на шляху до інтеграції з європейським співтовариством, відкладати на пізніше впровадження сучасних біоетичних принципів в дослідницьку та лікарську практику не можливо, і, перш за все, тому що це є однією з важливих ознак цивілізованості будь якої країни. Розвиток системи та стандартів етичної експертизи біомедичних досліджень в Україні на засадах міжнародного та європейського досвіду з біопра-ва та біоетики є надзвичайно важливим елементом гуманізації суспільного життя, подальшої розбудови громадянського суспільства, інтегрування України у міжнародне біоетичне та наукове співробітництво.
Дотримання вищезазначених норм та вимог не тільки відповідає змісту та контекстам міжнародних документів, але й є необхідною і важливою складовою атестації наукових і науково-педагогічних працівників в Україні.
31 березня 2005 року Вища Атестаційна комісія України видала наказ «Про внесення доповнень до переліків і форм документів, що використовуються при атестації наукових і науково-педагогічних працівників». Цей наказ з'явився з ініціативи та клопотання Комісії з питань біоетики при Кабінеті міністрів України та на підставі аналізу стану підготовки дисертаційних робіт з клінічної та експериментальної медицини, біології та ветеринарії, а також за рекомендацією наукової громадської ради при ВАК України. Згідно з ним, до Переліку документів, які подаються до спеціалізованої вченої ради та ВАК України здобувачем наукового ступеня з медичних, біологічних і ветеринарних наук, має бути доданий висновок щодо проведення біоетичної експертизи дисертаційного дослідження".
Таким чином, дотримання етико-деонтологічних правил та вимог до морфологічних досліджень не тільки запобігає не етичній поведінці та діяльності, але й декларує та встановлює нормативи проведення досліджень морфологічних змін органів і тканин людини внаслідок дії різних чинників. Разом з цим, вони є конкретним механізмом втілення етики у морфологічні дослідження на сучасному етапі розвитку медицини.
Все це і привело до необхідності висвітлення існуючих форм правової, законодавчої та етичної регламентації наукових досліджень з морфологічних дисциплін.
Наукові дослідження за спеціальністю 14. 01. 25 «Судова медицина» повинні виконуватися з дотриманням норм та принципів біоетики та біоправа, міжнародних договорів та угод про взаємну правову допомогу і співробітництво, що регулюють правові відносини у сфері судово-експертної діяльності, з дотриманням вимог українського законодавства, а саме:
• Конституції України (1996);
• Цивільного кодексу України (2005);
• Основ законодавства України про охорону здоров'я (2002);
• Закону України від 25
• Закону України від 16. 07. 1999 р. №1007-XIV «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині»;
• «Інструкції» та нормативних документів, затверджених Наказами МОЗ України від 17. 01. 1995 р. №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» та від 25. 09. 2000 р. №226 «Про затвердження нормативно-правових документів з питань трансплантації» та ін.
Судово-медична експертиза виконується з метою встановлення причини смерті, ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і їх причинного зв'язку зі смертю, характеру пошкоджуючого предмета, механізму виникнення ушкоджень, давності настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами