Основные принципы спортивной тренировки, этапы, циклы

особливо на початку, займати більше 20—25% загального обсягу учбового матеріалу. При цьому заняття мають проводитись, головним чином, у плані вивчення техніки та основ тактики.

У роботі з юнаками 13—15 років вимоги до загальної фізичної багатоборної підготовки за­лишаються ті ж самі, але розширюється коло рухомих навичок, більше уваги приділяється розвиткові швидкісних та швидкісію-силових якостей, оволодінню й вдосконаленню техніки з обраного виду спорту, тактиці. В невеликому обсязі в заняття вводяться силові наванта­ження.

Зберігаючи в роботі з юнаками 16—18 років великий обсяг загальнофізичної та спеціальної підготовки, збільшують швидкісні, силові на­вантаження та навантаження на витривалість. В учбово-тренувальпому процесі псе більпто міс­це займає скеровано тренування з обраного виду спорту. Характер технічної й тактичної підготовки значною мірою наближається до характеру цієї підготовки в дорослих.

Перелік етапів підготовки юних спортсменів (Г. Г. Бухмаи} мая орієнтовний характер. Іїопи можуть змінюватись залежно від багатьох об­ставин і, зокрема, від особливостей обраного ви­ду спорту. Специфіка окремих видів спорту ви­магає відповідних змін у формах і методах на­вчання й тренування.

Добір засобів для  учбопо-троттувальпого процесу з цим контингентом фізкультурників і спортсменів повинен грунтуватись на анатомо­фізіологічних особливостях відповідних вікових груп. В зв'язку з цим гостро постає шітаппя про найтісніший зв'язок лікаря, інструктора й тре­

нера для забезпечення такого порядку, який виключав би можливість початку тренування дітей, підлітків та юнаків без ретельного медич­ного огляду і рекомендацій лікаря про обсяг навчальних або трсну пальних навантажень, а також навантажень у процесі спортивних зма­гань,

Самоконтроль. Громадському інструктору, тренеру важливо самому знати та навчити фіз-ку:п,турнпкііі самоконтролю, який, зпііЧііііни, не може замінити лікарського контролю, але б цінним доповненням до нього.

Під самоконтролем розуміють регулярне спостереження спортсмена за станом свого здо­ров'я. Методи самоконтролю прості й доступні кожному. При здійсненні його враховуються самопочуття, сон, апетит, вага, м'язова сила тощо.

Для обліку самоконтролю треба завести спе­ціальний зошит, в якому занотовувати всі дані

Самопочуття. Цей пока;іняк відображає ба­дьорість, життєрадісність, підіііпцошія праце­здатності або, навпаки,— кволість, знюкення загального тонусу. Якщо спортсмен почуває, що під впливом тренувань самопочуття погір­шується, то це служить сигналом, що насту­пила перевтома,

Сон. Нормальним вважається міцний сон, який настає досить швидко. Після такого сну людина ранком прокидається бадьорою, з почут­тям легкості. Перевтома характеризується без­сонням, почуттям, що сон не дав шдпи'шнку, не відновив сил.

 Апетит. Нормальне тренування, виконання вправ з доступним даній людині навантажен­ням сприяє апетиту.

Вага тіла. На початку тренувань (7—15 днів) вага зменшується (організм звільняєть­ся від лишків води й жиру), потім зростає за рахунок збільшення м'язевої маси, а в даль­шому залишається на одному рівні. Якщо ж вага і далі зменшується, необхідно звернутись до лікаря. Після тренувань або змагань вага знижується, однак протягом доби має прийти до норми.

Бажання тренуватись. Здорові люди зав­жди виявляють бажання займатись фізичними вправами, спортом; коли ж такого бажання нема або з'явилася байдужість до фізичних вправ, то це — ознака иеров-юми. В цьому випадку треба порадитись з тренером, лікарем та зменшити   тренувальні   навантаження, відпочити   або   переключитись   на  інші вправи.

Пульс — це найоб'єктивніший показник ді­яльності серцево-судинної системи. Лічити пульс повинен уміти кожен фізкультурник. Підрахунок пульса здійснюється за секундо­міром або хвилинною стрілкою годинника про­тягом 15 секунд.

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы