Основные теоретико-методические знания раздела гимнастика

з трампліна;

— неопорні, допоміжні й опорні стрибки.

З метою впливу на розвиток тих чи інших рухових здібностей рекомендується застосовувати такі вправи:

для розвитку сили — швидкісно-силові вправи з максимально можливою швидкістю (з вагою до 50 % від максимальної), а також із граничною вагою до появи перших ознак стомлення. Так, борцям, веслярам, штангістам необхідні вправи на гімнастичних снарядах із блоковими пристроями; ігровикам — вправи з предметами, динамічні, але нескладні вправи, різноманітні стрибки і підскоки;

для розвитку гнучкості — вправи з поступовим збільшенням амплітуди, із застосуванням допомоги товариша, вправи на снарядах: гімнастичній стінці, канатах, шестах тощо. Наприклад, плавцям важлива гарна рухливість у плечових суглобах, а ігровикам (футбол, баскетбол) — рухливість у тазостегнових і гомілковостопних суглобах;

для розвитку спритності — насамперед вправи на координацію рухів, акробатичні (з обертанням у різних площинах і різними способами), а також найрізноманітніші стрибки.

Вправи спортивно-прикладної гімнастики застосовуються на різних етапах підготовки спортсмена, у всіх періодах тренування, але обов'язково з урахуванням особливостей виду спорту. При цьому у видах спорту, в яких враховується форма, точність і стиль рухів, у таких, як фігурне катання на ковзанах, стрибки у воду тощо, варто домагатися необхідного стилю, що не так необхідно в багатьох інших видах спорту, де вправи переважно виконуються вільно, з максимальною амплітудою руху. Під час виконання вправ на гімнастичних снарядах треба уникати тривалих статичних напруг тим, для кого важлива швидкісна діяльність вибухового характеру.

У підборі вправ для будь-якої групи спортсменів рекомендується віддавати перевагу тим вправам, що у більшому ступені сприяють поліпшенню спортивної техніки.

Під час занять необхідно передбачати відповідні заходи безпеки. Дуже важливо навчити спортсменів прийомам самостраховки. Так, наприклад, футболістам для цієї мети варто навчитися упевнено виконувати перекати, перекиди, падіння; волейболістам — падіння в упор лежачи, перекати, перекиди назад тощо.

Заняття спортивно-прикладною гімнастикою проводяться у формі ранкової щоденної гімнастики. Вона містить більш складні вправи, ніж у гігієнічній гімнастиці, і триває 20—40 хв. Вправи, що включаються в розминку спортсмена, повинні бути за характером виконання подібними з основними руховими діями даного виду спорту.


ЛІТЕРАТУРА

1. Гимнастика. Учебник для техникумов физической культуры / Под ред. М. Л. Украна и А. М. Шлемина. — М. : Физкультура и спорт, 1977.

2. Гимнастика. Учебник для ин-тов физ. культ / Под ред. А. М. Шлемина и А. Т. Брыкина. — Изд

2-е. — М. : Физкультура и спорт, 1979.

3. Гимнастика. Учебник для техникумов физической культуры / Под ред. А. Т. Брыкина и В. М. Смолевского. — М. : Физкультура и спорт, 1985.

4. Гимнастика и методика преподавания: Учебник для институтов физической культуры / Под ред. В. М. Смолевского. — Изд. 3-е, перераб. , доп. — М. : Физкультура и спорт, 1987.

5. Лящук Р. П. , Огнистий А. В. Гімнастика. Навчальний посібник (у двох частинах). — Ч. 1. — Тернопіль: ТДПУ, 2001.

6. Майер

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Похожие работы