Особенности питания школьников и студентов

дітей поживні речовини, а в рослинній, крім того, багато вітамінів, мінеральних солей і клітковини, яка посилює перистальтику кишок. Зловживання влітку жирною і м’ясною їжею може призвести до застою її в шлунку, кишках, що викликає бродіння, гниття, а нерідко й розлади діяльності травного каналу.  

4. Фізіологічне значення трьох страв.

Організація харчування в навчальних закладах

Обід дитини, як і дорослої людини, має складатися з трьох страв. Фізіологічне значення першої, другої і третьої страв для організму було вивчено в лабораторії І. П. Павлова.

Перша страва – це різні супи. Вони містять багато сокогінних речовин. Особливої харчової цінності супи не становлять, вони “готують” шлунок до прийняття другої страви. Сокогінні речовини всмоктуються крізь стінки шлунка в кров і розносяться по всьому організму. Вони підходять до залоз шлунка, спричинюючи посилену секрецію їх.

Друга страва найбільш поживна. Це варене, смажене й тушковане м’ясо або риба з різними гарнірами. Перетравлювання цієї їжі потребує великої кількості в травному каналі ферментів, що розщеплюють білки, жири і вуглеводи.

Третя страва – це сирі фрукти, киселі, компоти, соки. Вона корисна тим, що містить багато вітамінів.

Про правильну організацію харчування школярів повинні дбати не тільки сім’я, батьки, а й навчальний заклад. У невеликих школах, де немає шкільних лікарів, за організацію харчування учнів класу відповідає учитель

У школі має бути буфет, який забезпечує школярів гарячими сніданками. Енергетична цінність шкільних сніданків звичайно становить 1200. . . 1600 кДж. Щоб робота буфету була організована правильно, особи, які відповідають за приготування їжі, повинні складати меню гарячих сніданків на тиждень з урахуванням характеру діяльності дітей, пори року. На гарячий сніданок передбачаються дві, а на обід (для груп з продовженим днем) – три страви.  

5. Профілактика харчових отруєнь

Харчові отруєння поділяються на дві групи: небактеріальні і бактеріальні. Небактеріальні отруєння – це хімічні отруєння, що виникають внаслідок проникнення в організм різних отруйних речовин. Такі отруєння бувають, наприклад, коли споживають неїстівні гриби, ягоди, плоди, а також в разі потрапляння в їжу отрутохімікатів та інших речовин, які можуть утворюватися внаслідок неправильного зберігання, а іноді й приготування їжі.

Бактеріальні отруєння виникають внаслідок споживання зіпсованих, неякісних продуктів, заражених гнильними бактеріями, стафілококами, які, розмножуючись у живильному середовищі, виділяють велику кількість отруйних речовин – токсинів. Особливо сильну отруту виділяє мікроб ботулізму, який міститься іноді в зіпсованих консервах. Бактеріальні отрути утворюються також в разі неправильного зберігання рибних страв, тортів, тістечок тощо. Харчові отруєння характеризуються такими ознаками: поява загальної слабості, сухість у роті, нудота, блювання, біль у животі і пронос, а іноді і знепритомнення. При ботулізмі – найнебезпечнішому бактеріальному харчовому отруєнні – симптоми інші: головний біль, розлад зору, втрата мови, а потім стан непритомності.

Перші ознаки харчового отруєння з’являються через 5-6 год, а іноді й раніше. Що ж до симптомів ботулізму, то вони проявляються через добу і більше. В дитячих закладах отруєння може мати масовий характер. Такі отруєння звичайно зумовлені тією самою причиною і мають загальні симптоми.

У запобіганні харчовим отруєнням неабияка роль

1 2 3 4 5

Похожие работы