Особенности принципов активизации в культурно-досуговый деятельности социального педагога
Високий професіоналізм у соціальний роботі є надзвичайно важливим чинником, оскільки цей вид діяльності відноситься до професій типу "людина — людина" і досить часто від прийнятих рішень фахівцем, який їх реалізує, залежить доля не однієї людини. При всьому розмаїтті цих об'єктів головною складовою в них є соціальний педагог та соціальний працівник. Виконуючи часто основну функцію - допомога людині — ці спеціалісти можуть мати різні спеціалізації, які дають змогу більш ефективно вирішити ту чи іншу проблему і організувати професійну діяльність.
Соціальна робота в культурно-дозвіллєвій галузі набуває свого розвитку, якщо враховує такі особливості: добровільність заохочення до діяльності має надаватися, виходячи з добровільного звернення; своєчасність; персоналізація – аналіз можливостей чи обдарувань особистості не повинен принижувати честі і гідності людини; її самооцінку і самоповагу; поважання – залучення до участі у культурних програмах повинно бути мотивоване з урахуванням особливостей конкретної особи; комплексність (надається певна невидима допомога, яка має бути спрямованою на зняття небажаної емоційної напруги і на ліквідацію причин, які викликають такий стан у людини) та активізація клієнта (основний сенс співпраці полягає в оволодінні людиною спроможністю до самостійного оволодіння прекрасними навичками у сфері проведення дозвілля та на культурній ниві).
Соціальний педагог - це педагог, який здійснює комплекс заходів щодо соціально-педагогічної допомоги, соціального виховання, освіти і розвитку особистості. Конкретизація діяльності соціального педагога випливає із його основних функцій: діагностична, прогностична, комунікативна, реабілітаційна, корекційна. Для реалізації цих функцій соціальний педагог повинен мати добру професійну підготовку, знання з різних галузей; психології, педагогіки, фізіології, економіки, законодавства, статистики; володіти інформацією про сучасні політичні, соціальні, економічні й культурні процеси в суспільстві й критично їх оцінювати; вміло контактувати і взаємодіяти з різним типом клієнтів; мати професійний такт, який може допомагати викликати симпатію і довіру у клієнта, зберігати професійну таємницю, проявляти делікатність у всіх питаннях, що стосуються сторонньої людини; вміти оперативно приймати потрібне рішення навіть в екстремальних ситуаціях.
В загальному розумінні соціальний педагог у сфері культури й дозвілля виступає у своїй діяльності посередником між клієнтом і соціумом. Вони, з одного боку, сприяють ефективній адаптації клієнта у цьому соціумі, з другого боку - процесу подоланню відчуженості соціуму від соціального оточення і дійсності.
Соціальний педагог працює у сфері педагогічної, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-керівної діяльності в системі соціального виховання. Соціальний педагог працює у навчальних закладах, навчально-виховних, наукових, методичних, державних установах, на підприємствах, у суспільних організаціях, відділах соціальної охорони неповнолітніх місцевих державних адміністрацій, органах територіального самоврядування, функціонально зорієнтованих на реалізацію завдань соціального виховання.
Діяльність соціального педагога поширюється на всі вікові етапи розвитку особистості, на різні сфери мікросередовища особистості, а також здійснюється у відкритій соціальній сфері і передбачає взаємодію з офіційними державними інститутами виховання, неінституційними і сімейною сферами.
Соціальний педагог організовує роботу за одним з таких напрямків: організатор культурно-дозвіллєвої діяльності та педагог-керівник об'єднань та організацій.
Згідно зі змінами, що відбуваються в суспільстві, новими підходами до виховання дітей, молоді, дорослого населення в соціально-культурному середовищі, що сприяють позитивній самореалізації, задоволенню творчих інтересів і нахилів, соціальний педагог повинен мати високий