Особенности романтизма Лермонтова

План

 Творчість Лермонтова в іпостасі романтизму    2

Про лірику Лермонтова 6

Романтична поема Лермонтова        10

Роман „Герой нашого часу”   11

Використана література: 13

  Творчість Лермонтова в іпостасі романтизму

Творчість М. Ю. Лермонтова в його конкретному вивченні не може бути відірвано від загальних проблем розвитку російської і світової літератури в першій половині XIX століття, зокрема від проблем романтизму і реалізму Лермонтов як художник представляє значний інтерес не тільки колосальним масштабом свого дарування і створеними їм нескороминущими художніми цінностями, не тільки тим, що поряд із зразками поетики романтичною він дав зразки поетики реалістичною, але і неповторною у своєму роді творчою «незавершеністю». (Якщо Пушкін і Гоголь, перейшовши від романтизму до реалізму, не випробовували творчої потреби в створенні романтичних творів, якщо Тютчев і Фет на все життя залишилися романтиками, хоч і засвоювали досягнення реалістичної поетики, то Лермонтов поєднує і зіштовхує принципи поетики реалістичної і поетики романтичної, створюючи одночасно романтичні і реалістичні твори. Боротьба двох методів в творчості Лермонтова утримується на межі рівноваги. Перемогам романтизму в одних творах відповідають не менш переконливі перемоги реалізму в інших. Незавершеність боротьби романтизму і реалізму, динамічна рівновага, встановлена між ними, являє собою специфічну особливість лермонтовської творчості в зрілу пору. Якщо ранній Лермонтов цілком належить романтизму, хоча деяких творах дослідники справедливо вбачають реалістичні тенденції, то Лермонтов кінця 30-х років знаходиться у стадії перелому і переходу.

Подібна незавершеність як специфічна характерність творчості Лермонтова, пояснюється не тільки його трагічно коротким життям. Вона корениться в його епосі, що також перебувала в кризовому стані, Лермонтов був художником перехідного часу і тому, що він виразив свідомість сучасників, і внаслідок соціально-економічної незавершеності епохи 30-х років XIX століття, із сталою в ній відносною рівновагою між старими патріархальними для феодала відносинами і новими буржуазними тенденціями" розвитку, що невблаганно пробивали собі дорогу

Суспільна психологія, породжена цією соціально-економічною незавершеністю, коли для сучасників і самого поета було ще не ясно, які форми прийме соціально-економічний розвиток Росії, відбилася в творах Лермонтова в істотних, типових рисах.

Такого роду соціально-економічний грунт зумовив характер лермонтовської епохи і причини підйому романтизму в 30-і роки XIX століття в Росії, коли перша його хвиля (20-і роки) вже схлинула.

Проте своєрідність Лермонтова полягає не тільки в незавершеності його творчості. Художній свідомості Лермонтова надзвичайно властивий синтетизм. Це означає, що Лермонтов додав єдність всім течіям і відтінкам російського романтизму. Ні філософські, ні соціальні, ні психологічні мотиви російського романтизму не стали домінуючими в його творчості, але всі вони виразно поєдналися в ньому. Ось чому російський романтизм знайшов в Лермонтові свого якнайповнішого і глибшого художника, який одночасно об'єктивував романтичне світовідчуття в реалістичному романі «Герою нашого часу». А це у свою чергу стало можливо внаслідок того, що саме в 30-і роки романтизм виступає як розгалужений напрям і метод, що художньо усвідомив себе.

Після повстання декабристів в Росії на багато років наступила безпросвітна політична реакція. Задачі буржуазно-демократичної революції не тільки не були вирішені, але відсунулися в далеке майбутнє.

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы