Острая почечная недостаточность при ранениях и повреждениях
Підключення апарата до хворого здійснюють шляхом через- шкірної пункції і введення катетерів у стегнові вени або з допомогою попередньо накладених артеріовенозних шунтів. Для запобігання згортанню крові в екстракорпоральному колі перед гемодіалізом хворому вводять гепарин. Сеанс гемодіалізу зазвичай триває 3-6 год. Підключають апарат до хворого через 1-2 доби, рідше — щодня. За сеанс гемодіалізу з організму хворого вилучають 800-1500 мл, а у разі набряків — до 3-4 л рідини. Відбувається нормалізація кислотно-основного балансу, електролітних зрушень, рівень азотемії знижується на 40-50 %. До гемодіалізу вдаються протягом усього періоду олігоанурії і початку поліурії, поки власні нирки не почнуть достатньою мірою підтримувати гомеостаз хворого.
Для лікування гострої ниркової недостатності застосовують також перитонеальний діаліз. У хворих під час цього захворювання на поверхню очеревини виділяються азотисті шлаки й електроліти. Щоб їх видалити, промивають черевну порожнину діалізуючим розчином, використовуючи й діалізуючі властивості очеревини.
Для здійснення перитонеального діалізу в черевну порожнину вводять трубку з множинними перфораціями, яку розташовують у малому тазі. Потім через Т-подібний перехід підключають систему зі стерильним розчином солей і проводять фракційний діаліз. При гіпергідратаційних синдромах для видалення рідини з організму збільшують осмотичність розчину за рахунок глюкози, доводячи її концентрацію до 7 %
У стадії відновлення функції нирок або поліурії лікувальна тактика полягає у призначенні великих кількостей рідини й електролітів. Змінюється дієта, до раціону включають фрукти, овочі, мінеральну воду. Здійснюють облік втрат рідини, хворого часто зважують. За іонограмою розраховують необхідну для корекції втрат кількість солей. Для розрахунку дефіциту електролітів визначають їх вміст у плазмі і враховують об’єм позаклітинної рідини (ОПР).
Наприклад, у хворого вагою 70 кг цей об’єм дорівнює 20 % ваги тіла, а калій плазми — складає 2,5 мекв/л. Тоді дефіцит калію становитиме:
ОПР= (20х70)/100=14 л К=14 х (5-2,5)=35 мекв
У 1 г КС1 міститься 13,9 мекв калію, тобто 35/13,9=2,5 г КС1.
Отже, хворому для компенсації дефіциту калію необхідно ввести 2,5 г солі хлористого калію. Аналогічно визначають дефіцит натрію. Кількість рідини, яку необхідно ввести, розраховують за загальними втратами.
Надання допомоги на етапах медичної евакуації
При наданні першої лікарської допомоги велика увага приділяється профілактиці ниркових ускладнень. Одним з основних заходів є нормалізація гемодинаміки з допомогою відшкодування втрат крові і рідин. У такому разі профілактика ниркової недостатності є частиною заходів, проведених з метою виведення пораненого зі стану травматичного шоку.
Пораненим з масивними руйнаціями тканин, стисканнями частин тіла, явищами травматичного токсикозу, із накладеним понад 2 год джгутом поряд із уведенням рідин, а можливо й крові, місцевими новокаїновими блокадами, введенням антибіотиків і протиправцевої сироватки слід стимулювати функцію нирок. З цією метою можна використати діуретики.
При наданні кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги пораненим з ушкодженнями, за яких можливим є виникнення гострої ниркової недостатності (значні руйнації тканин, синдром стискання, надмірний термін перебування