Острожская Гальшка Ильинична

Острозька Гальшка Іллівна

 

Народилася  1539 м. Острог

Померла 1582 м. Дубно

Родичі Острозький Ілля (бл. 1510 — †1539) Беата Костелецька

Чоловік 1-й Дмитро Федорович Сангушко(шл.  1553), 2-й Лукаш III Гурка (шл. 1559-1573), 3-й Семен Юрієвич Слуцький

Гальшка Іллівна (Єлизавета, Євдокія) Острозька 19 листопада (1539 — †1582) — княгиня, яка походила з давньоукраїнського князівського роду Острозьких, меценат культури, засновниця Острозької Академії.

Біографія

Батько Гальшки Острозької Ілля Острозький мав прихильне ставлення спадкоємця престолу Сигізмунда ІІ Августа і перебував при королівському дворі. Тут же при дворі Іллі підібрали дружину — красуню Беату Костелецьку. Беата належала до одного з найзаможніших і найвпливовіших родів королівства, проте деякі історики вважають, що її дійсне походження було ще вищим. На думку багатьох сучасників, Сігізмунд віддав володарю Волині свою власну позашлюбну доньку від довголітнього зв'язку з Катажиною Тельничанкою. З нею Сигізмунд одружитись не міг, тому видав Катажину за коронного підскарбія — Анджея Костелецького і Беата була його невизнаною дитиною[1].

Шлюб Іллі Острозького та Беати Костелецької узяли 3 вересня 1538 року. Після святкування цієї події подружжя Острозькихвід'їхало у свої волинські володіння. Але спільне життя закінчилося несподівано швидко: в 1539 році, через півроку після одруження, здоровий і сильний князь Ілля раптово помер[1]. У заповіті князь подбав про майновий стан своєї родини й визнав законність появи на світ дитини, яку чекала його дружина Беата Костелецька. Крім того, заповітом визначались опікуни для неї і для ненародженої ще дитини, ними князь просив стати польського короля Сигізмунда-Августа і його дружину — Бону Сфорца. Гальшка народилася в день святої Єлизавети, тобто 19 листопада 1539 року. В офіційних документах, зокрема, в книгах Литовської метрики вона записана під ім'ям Альжбети, Ельжбети, а також по-народному Гальшка. Під цим ім'ям вона увійшла в історію. Вже по народженню Гальшка була власницею багатьох міст, містечок, замків, маєтностей. [2] Це стало пізніше причиною постійних позивань Беати Костелецької з Василем Острозьким за спадщину та трагічної долі Гальшки

Про дитячі та юнацькі роки Гальшки залишилось небагато відомостей. Відомо, що вона уміла читати, писати, вивчала Святе Письмо й напевно крім русинської говорила польською мовою. [3] Галшка була вродливою дівчиною. Сучасники називали її найгарнішою жінкою XVI століття.

«Така краса народжується протягом століть, завойовує собі славу. . . і пам'ять про неї зберігається у нащадків. . . » (Вс. Соловйов) [4]

Довести правдоподібність цього твердження можливості у істориків немає, бо немає жодного сучасного портрета Гальшки. Зображення князівни на полотні Яна Матейка «Сказання Скарги» і незліченні портрети Гальшки, виставлені в Острозькій Академії, імовірно написані під враженням портрета її матері, Беати Костелецької — Гальшку зображують темноокою брюнеткою часто одягненою в костюм чужої епохи. [5] Вигідною «партією» для представників багатьох магнатських родів робили Гальшку її багатства і бажання породичатися династією Острозьких. Шлюбні питання доньки вирішувала мати Беата, дядько Костянтин-Василь Острозькийі король Сигізмунд-Август, кожен із яких, перш за все, намагався подбати про свій інтерес і вигоду. У 1551 році Сигізмунд-Август, бажаючи видати Гальшку за вигідну йому людину, на Віленському сеймі добився ухвали спеціального положення, за яким питання про заміжжя дівчат-сиріт повинно було вирішуватися їх найближчими родичами. Такими особами були і Острозькі та польський королівський дім.  Беата в цей час займається сватанням доньки за Мартина Зборовського, сина калішського воєводи. В той час до дівчини сватались подільський воєвода Миколай Мелецький, Дмитро Сангушко, лютеранин Андрій Гурка і князь Ян Зенбицький.

Існує напівісторична-напівлітературна легенда (використана пізніше П. Кулішем), що серед претендентів був і Дмитро Вишневецький, відомий ще як Байда. В

1 2 3 4 5

Похожие работы