Отдельное производство

здійснювати процесуальні дії в установленому законом чи судом строки, своєчасно оплачувати витрати по справі, пред’являти процесуальні документи по встановленій законом формі. Не дотримання  цих вимог позбавляє сторону права здійснювати відповідні процесуальні дії. Що ж стосується загальних зобов’язань сторони бути в ході процесу, то на  мій  погляд, цей обов’язок має моральний , а не правовий характер.

 Спеціальні процесуальні обов’язки покладаються на сторони в зв’язку з необхідністю здійснення окремих процесуальних дій. Так, наприклад, закон встановив,  особа, яка подала клопотання перед судом про витребування письмових доказів від осіб  які брали і не брали участь по справі, повинні  вказати причини, які перешкоджають самостійному йому отриманню і основи, по яких воно рахується у даної особи чи організації.

Належна сторона в справі

 Заміна неналежної сторони. Право на судовий захист належить кожному громадянину. Цим же право можуть скористатись і іноземці і особи  без громадянства. організації, які мають  цивільну процесуальну правоздатність  і дієздатність, також мають  право. таким чином, будь-яку правоздатну особу може заняти процесуальне положення сторони. Однак для участі в даній справі необхідно мати конкретну матеріально- правову зацікавленість саме в цій справі, тобто бути належною стороною. Якщо віндикаційний позов пред’явлений не самим власником чи законним володільцем речі, а його сином (власник живий)- такий позов пред’являється неналежним позивачем.

Пред’являючи позов, позивач повинен представити суду дані, із яких було б видно, що він являється належним відповідачем, а притягуюча особа являється належним відповідачем. Позивач повинен легімітувати себе і відповідача. Легімітація забезпечується винесенням рішення по відношенню дійсно матеріально зацікавлених осіб. Якщо  позов пред’явлений прокурором чи організаціями або громадянами, порушуючих справу в інтересах інших осіб, прокурор і ці організації повинні також  легімітувати позивача і відповідача

 Отже, належні сторони в цивільному процесі являються особи, по відношенню яких є дані про те, що вони можуть бути суб’єктами спірного матеріального правовідношення.

Належна сторона визначається судом на основі норм матеріального права. Вже при прийманні позовної заяви суд повинен встановити, приналежність позивачу права вимоги і  чи являється відповідач тією особою, яка повинна відповідати по позову (ст. 137 ЦПК). Участь у справі неналежного позивача  чи неналежного відповідача перешкоджає законному та обгрунтованому вирішенню спору. В зв’язку з цим виникає проблема заміни неналежної сторони. .

На превеликий жаль, справа не  завжди порушується належним позивачем, а в якості по позову не завжди  притягується належний відповідач. Процесуальний закон (ст. 137 ЦПК) не передбачає відмови в прийнятті заяви від неналежного позивача чи відмови в  прийнятті позову  звернення до неналежного відповідача. Неналежний відповідач чи позивач повинні бути замінені в належниму порядку. Однак заміна неналежних позивачів чи відповідача може бути тільки зі згоди позивача.

Для  заміни неналежного (первісного) позивача необхідно не тільки його згода  на вибуття із справи, але і згода належного позивача на вступ в процес. При наявності їх обопільної згоди  проходить заміна.   Якщо  позивач  не згідний на заміну його іншою особою, то ця особа може вступити в справу в якості  третьої особи, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору, про що  суд повідомляє цю особу. Якщо первісний позивач готовий на вибуття із справи, а належний

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Похожие работы