Открытие производства по гражданскому делу в суде

План

1. Позов — процесуальний засіб реалізації права на відкриття провадження у цивільній справі у суді 

1. 1. Поняття позову.  

1. 2. Елементи позову: предмет, підстава, зміст.  

1. 3. Види позовів.  

2. Право на пред'явлення позову.  

3. Об'єднання і роз'єднання позовів.  

4. Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист своїх прав проти позову 

5. Зміни у позовному спорі 

6. Забезпечення позову.  


1. Позов — процесуальний засіб реалізації права на відкриття провадження у цивільній справі у суді

1. 1

Поняття позову.

У теорії цивільного процесу позов розглядається неоднозначно[1]: позову як звернення до суду на порушення спору з матеріально-правовою вимогою до відповідача; позову як засобу звернення до суду з вимогою про захист права; позову як вимоги про усунення порушення права, пред'явленої однією особою до другої у суді.

Відкрите позовом судове провадження щодо розгляду і вирішення конкретної цивільної справи спрямоване як на захист суб'єктивного права і охоронюваного законом інтересу громадян, підприємств і організацій, так і на охорону законності і правопорядку, а також на захист державного і громадського інтересу.

Отже, позов втілює у собі право заінтересованої особи на відкриття провадження цивільної справи у суді і судової діяльності на захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу, державних і суспільних інтересів. Позов у цивільному судочинстві — це вимога заінтересованої особи до суду про здійснення правосуддя у цивільних справах на захист прав та інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою. У такій вимозі до суду вміщується також вимога до відповідача, тому у теорії цивільного процесу позов розглядається по-різному: як єдине поняття для матеріального і процесуального права (позов має дві складові — матеріально-правову і процесуально-правову); тільки як інститут процесуального права; як юридична категорія, що властива самостійно матеріальному і процесуальному праву[2].

Суть позову може бути визначена правильно лише з урахуванням його матеріально-правової і процесуально-правової складових, які співвідносяться між собою як названі галузі права, нормами яких ці складові позову врегульовані. Вимога позивача до відповідача (матеріально-правова складова позову), хоч і має допроцесуальний характер, виникає ще до відкриття провадження у справі, але тільки з відкриттям справи у суді набуває цивільно-процесуального характеру. Це свідчить про те, що позов є цивільною процесуальною формою, яка забезпечує реалізацію матеріального закону, його примусове здійснення за допомогою держави у особі його органу, тобто суду. Процесуально-правова складова позову — це вміщена у ньому вимога до суду про захист права зі спірних правовідносин.

1. 2. Елементи позову: предмет, підстава, зміст.

Предметом позову є та його частина, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої він просить ухвалити судове рішення (зміст позовних вимог — п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України).

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України): юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные