Открытие производства по гражданскому делу в суде

закінчити справу мировою угодою (ст. 31 ЦПК України).

Зазначені права сторін випливають з принципу диспозитивності, за яким кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми правами на свій розсуд (ч. 2 ст. 11 ЦПК України).

Право на зміну позову є необхідним для забезпечення захисту суб'єктивних цивільних прав громадян і організацій, а також умов і наслідків їх застосування для найбільш повної охорони приватної, колективної, державної власності та інтересів. Це право не має винятку, його обмеження є безумовною підставою для скасування судового рішення у справі. Процесуальні дії щодо зміни позову можуть бути втілені в усній чи письмовій формі протягом всього часу розгляду справи по суті.

Стаття 31 ЦПК України надає право позивачу у заявленому в суді позові змінити тільки предмет позову або тільки його підставу. Одночасна зміна підстав та предмета позовних вимог у процесі провадження цивільної справи, а також особи, до якої їх заявлено, вважається новими вимогами і має бути оформлена письмовою позовною заявою за правилами ст. 119 ЦПК України.

Необхідність у зміні підстав позову настає, якщо у процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між фактами, що обґрунтовують позов, і обставинами, за якими така вимога може бути задоволена. Зміна підстави позову означає, що замість юридичних фактів, які обґрунтовують позовну вимогу, покладені нові.

Зміна предмета позову настає, коли у процесі розгляду справи замість первісних спірних матеріально-правових вимог заявлені нові. При уточненні, доповненні чи конкретизації формулювання вимоги предмет позову залишається незмінним, а змінюється, як правило, зміст позову — збільшується або зменшується спірна сума або пред'являється альтернативна вимога. Зміна предмета позову можлива у межах спірних правовідносин, якщо така зміна слугує захисту інтересів і відповідає дійсним взаємовідносинам сторін у справі

Процесуальними гарантіями захисту інтересів відповідача є їхнє право подавати свої доводи, міркування та заперечення на заяву про зміну позову, з метою забезпечення можливості підготуватися до захисту проти зміненого позову (зібрати додаткові докази) вимагати відкладення розгляду справи (ст. 168 ЦПК України).

Для захисту своїх прав позивач може спрямовувати дії на збільшення чи зменшення розміру позовних вимог. Суд також мав право за власною ініціативою вийти за межі заявлених позивачем вимог, якщо це необхідно для захисту прав і охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств і організацій (ч. 7 ст. 203 ЦПК України у редакції 1963 p. ). Але суд не мав права виходити довільно за межі розміру позовних вимог, коли їх розмір випливає із закону чи договору. Відносна визначеність ч. 7 ст. 203 ЦПК України зумовила різне її тлумачення у теорії і практиці цивільного процесу. У теорії цивільного процесу право суду на зміну позовних вимог розглядається ширше і це викликало дискусію. На думку одних авторів, суд може змінити підставу або предмет позову (п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» від 29 грудня 1976 р. № 11) інші вважають, що вихід суду за межі позовних вимог означає також право суду змінити підставу або предмет позову[7]. Треті стверджують, що суд має право вийти за межі зазначеного позивачем предмета позову і пов'язаного з ним розміру позовних вимог у вартісному або майновому вираженні; вийти

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные