Озон
Отже, хочемо ми цього чи ні, нам доводиться вдихати озон — у великих або менших кількостях. Добре це чи погано? Якщо концентрація озону у вдихуваному повітрі перевищує певний поріг, це може викликати масу неприємних наслідків. У залежності від концентрації й часу вдихання, озон викликає зміни в легенях, подразнення слизуватих оболонок очей і носа, головний біль, запаморочення, зниження кров'яного тиску. Але це не все. Озон зменшує опірність організму бактеріальним інфекціям дихальних шляхів. Гранично допустима його концентрація в повітрі складає всього 0,1 мкг/л, а це означає, що озон набагато небезпечніший за хлор!
Якщо довго дихати озоном при концентрації більше 2 мкг/л, наслідки можуть бути більш загрозливими — аж до заціпеніння або зниження серцевої діяльності. При вмісті озону 8—9 мкг/л через кілька годин виникає набряк легень, що загрожує смертельним результатом. Але ж такі незначні кількості навіть важко піддаються хімічному аналізу звичайними методами. На щастя, людина відчуває присутність озону вже при дуже малих його концентраціях (менше 1:1000 000), при яких йодокрохмальний папір ще й не збирається синіти. Одним людям запах озону в малих концентраціях нагадує запах хлору, іншим—сірчистого газу, третім—часнику.
Отруйний не тільки сам озон. За його участю в повітрі утворюється, наприклад, пероксиацетилнітрат (ПАН) СН3—CO—OON02 — речовина, що має сильну подразливу, у тому числі сльозоточиву дію, ускладнює дихання, а в більш високих концентраціях викликає параліч серця. ПАН — один із компонентів смогу. Не дивно, шо наслідки виникнення смогу у великих містах можуть бути катастрофічними, особливо якщо повітря над містом не продувається «протягами» і утворюється застійна зона. Так, у Лондоні в 1952 році від смогу протягом декількох днів загинуло більше 4000 осіб. А смог у Нью-Йорку в 1963 році убив 350"осіб. Аналогічні історії були в Токіо та інших великих містах
Проте, на думку вчених, повна відсутність у повітрі озону матиме несприятливі наслідки, тому що це знизить бактерицидні властивості свіжого повітря і збільшить вміст у ньому мікроорганізмів, прискорить ріст цвілі й грибків, призведе до нагромадження в повітрі шкідливих речовин і неприємних запахів, які він знищує. Таким чином, стає зрозумілою необхідність регулярного й тривалого провітрювання приміщень. Крім всього іншого, у такий спосіб поповнюється вміст у них озону.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Пертов С. П. , Хргиан А. Х. Атмосферный озон. - Л: «Гидрометеоиздат», 1980- 287 с.
Лунин В. В. , Попвич М. П. , Ткаченко С. Н. Физическая химия озона . - М:Изд-во МГУ. -480с ISBN 5-211-03719-7