Паронимы В УКРАИНСКОЙ ЯЗЫКЕ
В тридев'ятім славнім царстві,
Де колись був цар Горох,
Є тепер на господарстві
Мудрий пан, вельможний Ох.
(Леся Українка)
Спить земля, охмарена і славна,
А в Путивлі кряче віща птиця.
І горює-квилить Ярославна
На світанні рано, як зигзиця.
(А. Малишко)
Говорили-балакали, сіли й заплакали; Яке їхало, таке й здибало; І туди кума, і сюди кума, а роботи нема; Ні слуху ні духу; За лісом, за трилісом золота діжа висить; Хай буде гречка, аби не суперечка (Нар. тв. ).
Використання паронімів у діловодстві
Пароніми — це слова, близькі за звуковим складом і вимовою, але різні за значенням і написанням: виборний — виборчий, засвідчення —посвідчення, особовий — особистий, наступний —подальший, афект — ефект, линути — ринути, мимохідь — мимохіть, талан — талант, варта — вахта, розбещений — розпещений тощо.
Основну групу паронімів становлять слова, що семантичне поєднані між собою, частково збігаються морфемним складом, близькі за походженням: важкий — тяжкий, повінь — повідь, прилазити — пролазити тощо.
Незначна різниця у вимові паронімів спричиняє труднощі у їх засвоєнні, приводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим. Паронімічні відношення поєднують пари слів.
Явище паронімії вимагає точного знання значень і адекватного їх вживання. При створенні юридичного тексту звертається увага на особливості функціонування паронімів у діловому мовленні, де неприпустимо вживання замість належного слова його пароніма, адже це може призвести до непорозуміння або взагалі до перекручення інформації.
Наприклад:
Адресат (одержувач) — адресант (відправник),
Норматив (показник) — нормативність (властивість),
Погроза (заподіяти зло) — загроза (небезпека),
Здібний (той, хто має нахил) — здатний (той, хто має можливість),
Дефектний (деталь) — дефективний (людина),
Оглядати (місце події) — доглядати (хвору людину).
Пароніми — це слова (пари слів), які мають подібність у морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням
Кампанія — компанія
Кампанія — сукупність заходів, спрямованих на виконання певного завдання: виборча кампанія.
Компанія — 1) група осіб, пов'язаних певними інтересами: весела компанія;
2) торговельне або промислове товариство, що об'єднує підприємців: торговельна компанія.
Ліцензія — ліценція
Ліцензія — дозвіл на право торговельного обміну, використання чогось тощо.
Ліценція — зниження тарифного мита тощо.
Декваліфікація — дискваліфікація
Декваліфікація — втрата особою кваліфікації, спеціальних знань, досвіду: декваліфікація педагога, повна декваліфікація.
Дискваліфікація — оголошення когось не гідним або не здатним обіймати певну посаду, виконувати відповідну роботу через професійну непідготовленість; позбавлення спортсмена або команди права брати участь у змаганнях за грубе порушення правил: дискваліфікація судді, дискваліфікація гравця.
Повноваження — уповноваження
Повноваження — право, надане зазначеній особі на проведення певних дій (заходів): здійснювати свої повноваження.
Уповноваження — надання певній особі дозволу (прав) говорити (діяти) від імені іншої особи: за уповноваженням керівництва.
Особистий — особовий
Особистий — який є власністю окремої особи, безпосередньо належить їй, персональний; який безпосередньо стосується певної особи: особисті речі, особиста охорона, особисті уподобання.
Особовий — який стосується особи; відкритий на окрему особу: особове посвідчення, особовий склад, особова справа, особовий рахунок.
Факт — фактаж — фактор
Факт — дійсна, невигадана подія, явище, приклад; те, що служить підтвердженням певного положення, висновку: неспростовний факт, очевидний факт, історичний факт, аналізувати факти.
Фактаж — сукупність фактів.
Фактор — умова, рушійна сила, причина будь-якого