ПЛАТА ЗА РЕСУРСЫ И УСЛУГИ

ПЛАТА ЗА РЕСУРСИ ТА ПОСЛУГИ

Платежі за ресурси, які стягуються в Україні, включають кілька видів. Стягнення цих платежів обумовлюється тим, що природні ресурси є власністю держави, і за їх використання вона стягує плату, основне призначення якої — покрити видатки на відтворення, ефективне використання цих ресурсів тощо. Як і по­датки, стягнення плати за ресурси - має обов'язковий характер. Але, на відміну від податкових методів формування доходів, пла­та за ресурси передбачає еквівалентність. Суттєвого бюджетно­го значення ці платежі не відіграють.

Розглянемо наступні види платежів за ресурси та послуги: збір за спеціальне використання лісових ресурсів (лісовий дохід); збір за спеціальне використання водних ресурсів (плата за воду); збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету; рентна плата за нафту і газ; відрахування від плати за транзит природного газу, нафти і аміаку; платежі за користування надрами; державне мито; єдиний збір, який справляється у пунк­тах пропуску через державний кордон України; гербовий збір.

Лісовий дохід. Основним призначенням збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ді­лянками лісового фонду (лісового доходу) є мобілізація коштів для відтворення лісового фонду, поліпшення його якісного скла­ду, забезпечення правильної експлуатації лісів.

До спеціального використання лісових ресурсів належить:

- заготівля деревини під час рубок головного користування;

- заготівля живиці;

- заготівля другорядних лісових матеріалів (пень, луб, кора, деревна зелень тощо);

- побічні лісові користування (випасання худоби, розміщення пасік, заготівля сіна тощо).

Деревина від рубок головного користування і живиця нале­жать до лісових ресурсів державного значення. Такси на ці ре­сурси затверджуються Кабінетом Міністрів України

Другорядні лісові матеріали та лісові ресурси, віднесені до побічних лісових користувань, належать до лісових ресурсів місцевого значення, такси на які встановлюються обласними адміністраціями.

Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на наданій земельній ділянці лісового фонду за спеціальним дозво­лом — лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком.

Плата (збір) справляється за встановленими таксами або у ви­гляді орендної плати чи доходу, одержаного від реалізації лісо­вих ресурсів на конкурсних умовах.

Такси на деревину лісових порід, що відпускається на пні, за­стосовуються з урахуванням розподілу лісів за лісотаксовими по­ясами і розрядами, видами основних порід лісу, якістю деревини та сортаментом ділової древесини.

У разі застосування конкурсних умов реалізації лісових ресур­сів збір за них встановлюється не нижче діючих такс.

Розмір орендної плати визначається за узгодженням сторін у договорі оренди, але не нижче встановлених такс.

Державні та громадські лісозаготівельні організації й підпри­ємства сплачують плату за відпуск деревини на пні вісім разів на рік: 15 лютого — 15%, 15 березня — 10%, 15 квітня — 10%, 15 червня— 10%, 15 липня— 10%, 15 вересня— 15%, 15 листо­пада— 15% і 15 грудня— 15% річної суми платежу. Колективні, приватні підприємства і громадяни вносять до бюджету ці пла­тежі при одержанні лісорубного квитка (ордера).

Плата за воду. Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гід­роенергетики і водного транспорту (повна назва плати за воду) є підприємства, установи та організації незалежно від (форми влас­ності, а також громадяни — суб'єкти підприємницької діяльнос­ті, що використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Об'єктом обчислення збору за спеціальне використання вод­них ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують во­докористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах во­допостачання.

Об'єктом обчислення збору за користування водами для по­треб гідроенергетики і водного

1 2 3 4 5 6

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные