Переход произведений от автора в общественное достояние

Зміст

Вступ. 3

І. Інтелектуальна діяльність та її місце в соціально-економічному розвитку суспільства  5

ІІ. Природа права інтелектуальної власності 12

2. 1. Поняття авторського права та сумісних прав. 12

2. 2. Управління об’єктами права інтелектуальної власності 19

Висновок. 26

Список використаної літератури. 27


Вступ

Двадцять перше століття стане століттям економіки, заснованої на знаннях, у якій інтелектуальна власність буде основною рушій­ною силою.

Світло вільної наукової, технічної і художньої творчості з давніх часів наполегливо пробивається до світового визнання. Завдяки бурхливому розвитку науково-технічного прогресу, інтернаціоналі­зації господарських зв'язків, комп'ютеризації виробництва інфор­мація стала таким самим об'єктом права власності, як і засоби ви­робництва. Досвід розвинених країн показав, що саме по собі ви­робництво вже не є визначальним чинником зростання економіч­них показників, воно поступово поступається місцем науці, розвит­ку нових технологій

У зв'язку з цим питома значимість інтелекту­альної власності в житті людей зростає вже не щодня, а щогодини.

Охорона прав на результати інтелектуальної діяльності введена порівняно недавно дещо більше 200 років тому, — термін, з істо­ричної точки зору, мізерно малий. і належала вона лише до деяких видів інтелектуальних продуктів, що є результатами творчої діяль­ності, які вийшли на той час на ринок, — творів літератури і мис­тецтва, а також винаходів.

Відповідно до Конституції України, що гарантує кожному гро­мадянину свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, наша незалежна держава послідовно створює власні ме­ханізми захисту авторських прав, прав промислової власності, мо­ральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різни­ми видами інтелектуальної діяльності.

Країни приймають закони з охорони інтелектуальної власності з таких основних причин:

по-перше, вони прагнуть законодавче оформити немайнові та майнові права творців на їхні твори і право суспільства на доступ до цих творів;

по-друге, уряди країн свідомо прагнуть заохочувати творчість, поширення і застосування результатів творчої праці, а також сприя­ти вільній торгівлі в інтересах економічного та соціального роз­витку.

У цілому законодавство у сфері інтелектуальної власності праг­не захистити інтереси авторів та інших творців інтелектуальних то­варів і послуг шляхом надання їм певних визначених, обмежених у часі прав, що дозволяють контролювати використання їхньої твор­чої діяльності. Причому ці права стосуються не матеріального об'єкта, в якому може бути втілений результат творчої праці, а про­дукту діяльності людського розуму як такого.

Питання охорони і використання інтелектуальної власності в су­часних умовах переходу до ринкових відносин починають відігра­вати все важливішу роль у комерційній, підприємницькій і вироб­ничій діяльності підприємств та установ України усіх форм влас­ності. У цьому відношенні всім, хто займається або готується до подібного роду діяльності, треба досить чітко уявляти собі, що та­ке інтелектуальна власність, у чому полягає її сутність, як вона охо­роняється в сучасному світі, до яких серйозних матеріальних витрат може призвести порушення прав інтелектуальної власності.

Інтелектуальна власність, що охороняється зараз у більшості країн світу, в сучасних умовах є одним з наймогутніших стимуля­торів прогресу в усіх галузях розвитку суспільства. Психологи вивча­ють ЇЇ як результат розумової праці, новаторського пошуку. Нау­ковці, які вивчають творчу діяльність {фахівці з евристики), розгля­дають механізм діяльності людини, розкривають закономірності створення новацій. Соціологи встановлюють взаємозв'язок між розвитком творчої діяльності, соціальним і науковим прогресом. Економісти розглядають інтелектуальну

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные