Переход Украины на новые стандарты жизни обусловливает новые подходы к решению проблем занятости и трудоустройства инвалидов

Перехід України на нові стандарти життя обумовлює нові підходи до вирішення проблем зайнятості та працевлаштування інвалідів. У державній політиці щодо осіб з інвалідністю останнім часом пасивні заходи, спрямовані на виплату їм грошової допомоги, замінюються активними, пов'язаними із забезпеченням їхнього права на працю через надання рівних можливостей на ринку праці, створення сприятливих умов оплачуваної роботи.

Україна як член Ради Європи приєдналася до Соціальної хартії, яка визначає право громадян з інвалідністю на незалежність, соціальну інтеграцію та участь у суспільному житті. Держава зобов'язалась активно сприяти зайнятості інвалідів, професійно орієнтувати їх, залучати до роботи та створювати для них спеціальні робочі місця.

Особливої актуальності фпроблема зайнятості інвалідів набуває у зв'язку з постійним зростанням їхньої чисельності та низьким рівнем зайнятості, що викликає соціальну напругу в суспільстві, оскільки для інвалідів мати роботу - це можливість підвищити соціальний статус, свою значущість, поліпшити добробут. Для суспільства працюючий інвалід - це розв'язання багатьох соціальних проблем.

На сьогодні в Україні:

не сформована державна політика з питань реалізації активних заходів інтеграції інвалідів у суспільне життя;

недостатньо створюються робочі місця для працевлаштування інвалідів;

залишається низьким рівень працевлаштування інвалідів;

масштаби залучення інвалідів до підприємницької діяльності залишаються незначними;

тільки починає формуватися безбар'єрне середовище для інвалідів як головний засіб прискорення їх інтеграції в суспільне життя;

не забезпечується дотримання стандартів рівня життя для людей з інвалідністю через відсутність умов для ефективної реалізації їхнього права на трудову діяльність.

Подолання наявних проблем має ґрунтуватися на створенні сприятливих соціально-економічних, організаційних та правових умов для реалізації права особи з обмеженими фізичними й розумовими можливостями на добровільну і посильну працю.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є аналіз зайнятості та працевлаштування інвалідів в Україні з метою виявлення основних проблем та розробки заходів щодо збільшення зайнятості й раціонального працевлаштування інвалідів з урахуванням стану їхнього здоров'я, побажань та можливостей, що відповідає інтересам як держави, так і самих інвалідів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Протягом останнього десятиріччя в Україні за зменшення наявного населення домінує тенденція зростання інвалідності. На початку 1990-х років загальна чисельність інвалідів в Україні становила близько 3% усього населення, або 1,5 млн осіб. У 2005 р. загальна чисельність інвалідів дорівнювала 2,5 млн осіб, або 5,3% усього населення

На 1000 населення у 2005 р. в Україні припадало 53 інваліди. В одинадцяти областях цей показник перевищував середній, особливо в Чернігівській області (на 1000 населення припадав 71 інвалід). Найменше значення показника по країні мала Закарпатська область, де на 1000 населення було 44 інваліди.

Основними показниками інтеграції інвалідів у суспільство є:

кількість створених нових робочих місць для інвалідів;

рівень зайнятості інвалідів.

Створення нових робочих місць для працевлаштування інвалідів

За період 2001—2005 рр. в Україні за рахунок коштів Фонду соціального захисту населення було створено 10 996 додаткових робочих місць (табл. 1).

Таблиця 1

Створення нових робочих місць для осіб з обмеженими фізичними можливостями у 2001?2005 рр.

 

з/п

 

Показник

 

 

2001р.

 

2002р.

 

2003р.

 

2004р.

 

2005р.

 

Всього за період 2001?2005 рр.

 

1

Кількість створених нових робочих місць для інвалідів, одиниць

 

981

 

1460

 

1992

 

2911

 

3652

 

10 996

2

Темп до попереднього року, %

 

?

 

149,4

 

135,9

 

146,1

 

125,0

 

?

 

Найінтенсивніше створювалися нові робочі місця для інвалідів

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные