Переработка информации

роботи:
  • виявити коло видань, що висвітлюють питання аналітико-синтетичної переробки інформації;
  • проаналізувати виявлені документи, відібрати інформацію, що безпосередньо стосується процесів аналітико-синтетичної переробки, оцінити її;
  • всебічно проаналізувати зміст та формальні характеристики відібраних документів;
  • визначити структуру та послідовність викладу змісту оглядової довідки, згрупувати документи за розділами, що відповідають сферам застосування відібраних актів;
  • зробити висновки.

Предметом дослідження є аналітико-синтетична переробка інформації як сукупність окремих процесів.

Об’єктом дослідження у даній роботі є процеси перетворення інформації, порівняння їх з інформаційними потребами чи запитами споживачів.

Методи дослідження. Використовуються методи якісного та кількісного аналізу, елементи контент-аналізу. При опрацюванні вихідної інформації були використані загальнонаукові методи аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення.

Теоретична та практична цінність курсової роботи полягає в тому, що узагальнюється матеріал про теоретичні  засади аналітико-синтетичної переробки інформації.

Практична цінність полягає в набутті автором курсової роботи практичних навичок та вмінь з інформаційного пошуку, аналітико-синтетичного опрацювання літератури та узагальнення інформації.

Структурно курсова робота складається з вступу та двох розділів: у першому охарактеризовано значення оглядового документа та межі його функціонування, у другому – подано оглядову довідку з теми запиту.


Розділ 1. Значення оглядового документа та його функціонування

Основними видами інформаційної продукції є інформаційні документи. Інформаційний документ – це один із найпоширеніших засобів подолання труднощів на шляху доведення інформації до споживача в умовах інформатизації суспільства. Вони є результатом наукової ( аналітико –синтетичної) обробки документів, здійснюваної з метою ознайомлення  вчених, фахівців з новітніми вітчизняними і зарубіжними досягненнями для орієнтування споживачів в документних потоках,  масивах, ресурсах і фондах, що функціонують у суспільстві, обсяги яких усе більше зростають

Інформаційні документи зараховують до групи вторинних документів.

Визначальним критерієм, що дає змогу виділити інформаційні документи із сукупності інших документів-результатів науково-пізнавальної діяльності, є їхнє цільове призначення. Завдання інформаційних документів – допомогти споживачеві в пошуку необхідної первинної інформації; сконцентрувати його увагу на найважливіших джерелах, підготувати основу для виходу з проблемної ситуації шляхом надання її інформаційної моделі. Таким чином, цільову установку створення інформаційних документів визначають тим, як вони виконують допоміжну функцію стосовно сфери, що обслуговується. Інформаційні джерела постачають споживачів фактами, даними, інформацією, необхідними для вирішення наукової, практичної проблеми чи прийняття управлінського рішення. Отже сутнісні властивості інформаційного документа дають змогу розглядати його як результат переробки вихідної інформації, що сприяє переходу її на вторинно-документальний рівень шляхом створення похідного (вторинного) документа [14, 294].

Методика підготовки інформаційного документа – аналітико-синтетична обробка інформації, що міститься у вихідних документах.

Вторинні документи містять систематизовані відомості про первинні документи (опубліковані, неопубліковані, що не публікуються) або результат аналізу і синтезу даних, що є в першоджерелах.

Видова структура вторинних документів достатньо різноманітна. Її сформовано для переробки первинних джерел інформації відповідно до інформаційних потреб.   Видове різноманіття вторинних документів об’єднані цільовим призначенням і методикою підготовки. Метою створення вторинних документів є інформування споживачів про потоки і масиви первинних документів, щоб у згорнутому, узагальненому вигляді викласти основний їхній зміст. При цьому рівень згортання і

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Похожие работы