Перспективные направления развития социальной психологии в контексте реальных проблем общества
Соціальна психологія не є панацеєю від усіх наших проблем і неоднозначних підходів. Однак оволодіння нею дає змогу більш толерантно і гуманно здійснювати державотворення, осмислювати реальний досвід відносин між людьми, бачити його у всій повноті та розмаїтті, знаходити адекватні і достатньо дієві способи розвитку та вдосконалення міжособистісних і міжгрупових взаємодій. Отож пріоритетного значення набувають соціально-психологічні аспекти національного відродження, зокрема процеси відображення людиною об’єктивно існуючих соціальних відносин і соціальних спільнот, особливості соціальної взаємодії держави і особистості, взаємозв’язок соціальних відносин і спілкування, процеси соціалізації і десоціалізації особистості, характеристика спільнот, соціальних інститутів і груп та їх вплив на становлення і розвиток індивіда, соціально-психологічна підготовка спеціалістів, яка має стати важливою складовою їх загальної професійної підготовки.
У зв’язку з цим соціальні психологи покликані переглянути власні підходи до предмета соціальної психології, ліквідувати вододіл між практикою і теорією, запобігати теоретичному вакууму, який виникає на ґрунті протиставлення соціально-психологічної практики теорії і навпаки
Діалектика соціальних перетворень в нашій країні передбачає зростання ролі людини в суспільстві, її ділової, комунікативної, підприємницької, організаторської активності, її професійних якостей і психологічних властивостей, уміння взаємодіяти з різними людьми та у різних соціальних спільнотах. Мовиться про переорієнтацію мислення особистості, формування в нових умовах навичок взаємодії індивіда із соціумом, що постійно змінюється, про особливості регуляції поведінки людей у соціальних групах, механізми взаємовпливу, взаємовідносин, самовдосконалення та самоактуалізацію особистості, запобігання невдач, стресів, хвилювання в екстремальних умовах, розв’язання конфліктів тощо. Сучасна епоха визначає також перехід на всіх рівнях взаємодії (міжнаціональних, міждержавних, міжособистісних) від домінанти конфронтації до домінанти діалогу, від пріоритету сили до пріоритету переконання. Отже, актуальність соціально-психологічних досліджень як теоретичного, так і прикладного характеру очевидна, адже названі проблеми сьогодення за своєю суттю саме соціально-психологічні.
Однак процес подальшого вдосконалення соціальної психології не може бути безпосереднім і прямим