Петр Аркадьевич Столыпин

Петро Аркадійович Столипін народився 2 квітня 1862 року у Дрездені в знатній дворянській родині. Своє дитинство провів він в основному в Литві. Улітку родина жила в Колнобержі або їхала у Швейцарію. Коли дітям прийшов час вчитися, батьки купили будинок у Вільно. Вільненську гімназію П. А. Столипін і закінчив. У 1881 році він вступив на фізико-математичний факультет Петербурзького університету.

П. А. Столипін рано одружився, виявившись ледве чи не єдиним одруженим студентом в університеті. Ольга Борисівна, дружина П. А. Столипіна, колись була нареченою його старшого брата, вбитого на дуелі. А оскільки в родині Столипіних строго дотримувалися традицій дворянської честі, то із вбивцею свого брата стрілявся і сам Петро Аркадійович, одержавши поранення в праву руку, яка з тих пір погано діяла. Існує і інша версія, який дотримував, зокрема, С. Н. Сиромятников, який близько знав П. А. Столипіна по службі: «Рука у него начала сохнуть ещё в гимназические годы. Ему сделали несколько хирургических операций. В конце концов, это и определило его решение идти в университет, а не на военную службу по примеру деда, отца и старшего брата»[3,145].

Зовні П. А. Столипін був дуже схожий на батька. Він був так само високий, підтягнутий і рухливий. Але його звички і життєвий уклад були зовсім іншими. П. А. Столипін не курив, майже не вживав спиртного і рідко грав у карти. Різнила його з батьком і відсутність музичного слуху. Але літературу і живопис П. А. Столипін любив, відрізняючись, щоправда, трохи старомодними для свого часу смаками. Йому подобалася проза І

С. Тургенева, поезія А. К. Толстого. Сам П. А. Столипін теж був непоганим оповідачем і автором[3,19].

У літературі того часу часто протиставлялися повстанське покоління, яке сформувалося в 60-і роки, і законослухняне, практичне покоління 80-х. П. А. Столипін був типовим «восьмидесятником». Він ніколи не мав непорозумінь з поліцією. У 1884 році, ще до закінчення університету, його зарахували на службу в Міністерство внутрішніх справ (МВС). Слідом за цим, щоправда, була піврічна відпустка, протягом якої П. А. Столипін, очевидно, завершував дипломну роботу. Повернувшись на службу, він подав прохання про перехід у Міністерство державного майна. 1887-1889-і роки П. А. Столипін просидів у Департаменті землеробства і сільськогосподарської промисловості на скромній посаді помічника столоначальника, маючи чин колегіальногоо секретаря. Однак, як виявилося, скромний чиновник мав непогані зв'язки у верхах, а тому в 1888 році він одержав придворне звання камер-юнкера. У Міністерстві державного майна положення П. А. Столипіна було рутинним, і в 1889 році він знову перейшов до МВС. Його призначили Ковенським повітовим начальником дворянства. Про діяльність П. А. Столипіна на посаді повітового начальника мало що відомо.

З його ініціативи і під його спостереженням повітове піклування про народну тверезість побудувало в Ковно «Народний Будинок». Перший поверх займала «чайна тверезості», на другому поверсі розташовувалася простора глядацька зала, у якій передбачалося влаштовувати народні читання, спектаклі і концерти. Будівництво було кінчено в 1899 році - у той рік, коли П. А. Столипін залишив посаду повітового начальника. Слід відзначити, що основним заняттям П. А. Столипіна в ті роки було господарство, адже родині належало багато маєтків

1 2 3