Пломбировочные материалы

легко замішуються і легко вводяться в порожнину;

- зберігають герметизм на весь період перебування в зубі;

- індиферентні до навколишніх тканин;

- досить легко видаляються з порожнини. Тимчасові пломби накладаються безпосередньо на очищені і висушені дно (лікувальну прокладку) істінки, заповнюючи всю порожнину. Відтворення анатомічних форм зуба, контактного пункту - обов'язково.

Показання до накладення тимчасових пломб: лікування глибокого карієсу(перше відвідування); лікування пульпіту біологічним методом; тимчасове пломбування після заповнення кореневого каналу.

Тимчасові пломби призначені для короткочасної ізоляції (від 1-3 днів до 2-3 тижнів, іноді більш тривалий час) сформованої й обробленої каріозної порожнини з метою збереження медикаменту, залишеного на дні, в устях кореневого каналу або в каналах зубів безпосередньо, у тому числі для контролю за результатами лікування кореневих каналів зубів. Крім того, тимчасові пломби накладають у випадку відстроченого лікування на більш тривалий час до 3 місяців.

В даний час у вітчизняній стоматологічній практиці використовується штучний дентин, віноксол (цинк-сульфатний цемент), представлений у вигляді порошку, що замішується на воді, а також дентин, що замішується на рослинній олії (дентин-паста). Вони не відрізняються особливою міцністю, не створюють достатньої герметизації, тому використовуються для короткочасного введення в порожнину медикаментів. У зв'язку з цим в останні роки створені більш ефективні тимчасові пломбувальні матеріали, у тому числі і фотополімеризаційні, котрі забезпечують гарну герметизацію каріозної порожнини, більш стійкі до механічних впливів, отже, краще витримують' необхідні тимчасові терміни.

1 2 3 4

Похожие работы