Поэты Ровенщины

План 

Олексій Сацюк.  

Олекса Стефанович.  

Борис Тен.  

Ольга Ткачук.  

 

Олексій Сацюк

Олексій Сацюк народився в селі Головчиці Млинівського району на початку минулого століття. Освіту здобув у Лубенській гімназії імені Конарського та на юридичному факультеті Варшавського університету. Вчителював. Був діяльним членом ОУН. У1941 році заарештований енкаве-дистами і тільки дивом врятувався, коли ті розстрілювали в'язнів лубенської тюрми. До 1943 року був головою Дубенської управи. Згодом емігрував за кордон.

Про криваві злодіяння енкаведистів у Дубно в червні 1941 року О. Сацюк розповів у художньо-документальній повісті «Смертоносці», виданій у 1947 році в Буенос-Айресі (Аргентина). Оповідання «Корній Добрина», «Липовий шум», «Колоски» друкувалися в 1946 і 1947 роках у Зальцбурзі (Австрія). Збірка оповідань «Злат-жолудь» з передмовою Анато-ля Галана побачила світ у 1951 році в Буенос-Айресі. Лубенська письменницька організація підготувала до друку книжку оповідань О. Сацюка «Колоски» (редактор Любов Пшенична).

Помер письменник у 1960 році. Похований у США в м. Чікаго.  

 

Олекса Стефанович

Олекса Коронатович Стефанович народився 18 жовтня 1899 року в селі Милятин Острізького району на Рівненщині в родині священика

В 1914 році закінчив духовне училище в Клевані, у 1919 році - Волинську духовну семінарію в Житомирі. У 1922 році виїхав до Праги, назавжди покинувши Україну. Перебуваючи в еміграції, був слухачем філософського факультету Карлового університету, прослухав також кілька літературно-мистецьких курсів в Українському Вільному університеті. У 1931-1932 pp. написав докторську дисертацію «А. Метлинський як поет».

Протягом усього життя постійно терпів матеріальну скруту, однак принципово відмовлявся від пропонованих йому посад боявся втратити свою незалежність. Був самітник по натурі, тому не одружився. Складності життя змусили його в 1944 році залишити Прагу і переїхати у Міттенвальд (Німеччина), а в 1949 році - у Буффало (США), де й помер 4 січня 1970 року. Похований на українському кладовищі у Бавнд-Бруці біля Нью-Йорка.

Друкуватися почав задовго до виходу в світ своєї першої збірки. Його вірші з'являлися в журналах «Нова Україна», «Літературно-науковий вісник», «Пробоєми», «Новий шлях» та в інших празьких та львівських виданнях. Вийшли окремими книжками дві прижиттєві збірки (Прага, 1927р. та Прага, 1939), а також в 1975 році в Торонто вийшли «Зібрані твори», які об'єднали три збірки упорядковані ще автором. В Україні поезії Олекси Стефановича друкувалися в часописах «Дзвін», «Дніпро», «Україна» та багатьох інших. У 2003 році вперше в Україні вийшла збірка творів О. Стефановича під назвою «Возлюби її до крови» (Рівне, «Азалія»).

Про життєвий та творчий шлях письменника йдеться у книзі Григорія Дем'янчука «Олекса Стефанович» (1999).

 

Борис Тен

Борис Тен (Микола Васильович Хомичевський) народився 9 грудня 1897 року в селі Дермань Здолбунівського району на Рівненщині. Батько - священик, мати - вчителька. Навчався в місцевій початковій школі, Клеванському духовному училищі, Волинському інституті народної освіти в Житомирі, Московському музично-педагогічному інституті. Вчителював, працював на музичній, театральній та музично-педагогічній роботі, був священиком, настоятелем Софіївського

1 2

Похожие работы