Политика и Миф

Політика і Міф

Вивчення міфології як відображення найдавнішого уявлення про світ усе впевненіше посідає належне місце в сьогоднішньому науковому світі. Ті науковці, які поглиблено вивчають цей феномен, стверджують, що міф слід розглядати не лише як архаїчну форму світогляду, але і як річ, явище, яке існувало завжди, існує сьогодні і має надзвичайно важливий вплив на процеси, які відбуваються в суспільстві. Як стверджує відомий історик релігії Мірча Еліаде: "Знати міф - значить наблизитися до таємниці походження всіх речей. Інакше кажучи, людина дізнається не лише про те, яким чином все виникло, але і про те, яким чином виявити це і відтворити, коли все вже зникне"1. Відомий психолог Густав Юнг вважав, що сучасна цивілізація, звівши уявлення про міф до рівня дитячої оповіді, позбавивши міф його сакрального значення, зрештою, стверджуючи про шкідливий вплив міфологічної свідомості на суспільство, насправді просто витіснила міф на задвірки людської підсвідомості. Там, у підсвідомості, міфологічні образи і архетипи продовжують жити і шукати будь-якої можливості вихлюпнутися назовні з силою стиснутої пружини2. Виглядає, що сам по собі міф ніколи повністю не зникав зі світу психіки. Він проявляється у снах, фантазіях, повір'ях, прагненнях сучасної людини. Він міняє свій аспект і маскує свої дії. Яка ж дія міфу на соціальному рівні, в якій формі можливе існування міфологічної свідомості сьогодні? Відповідь на ці питання дають найавторитетніші дослідники міфологічного мислення. Зокрема, відомий французький учений, етнограф і соціолог Клод Леві-Строс зазначає, що "ніщо так не подібне на міфічну думку, як політична ідеологія. Можливо, остання просто замінила першу в сучасних суспільствах"3. Згадуваний уже історик релігії Мірча Еліаде стверджує, що міф "ніколи не зникає, іноді він із незвичайною силою заявляє про себе в суспільному житті в формі політичного міфу"4

Отже, сьогодні політика є тим ґрунтом, на якому може народжуватися і з якого може черпати сили міф. Найчастіше міфи проявляються в тих суспільствах, які об'єднані за етнічними ознаками. Згідно з Юнгом, міфи є носіями певних архетипів, які являють собою "колективне підсвідоме" тих чи інших груп. Нація як єдиний організм ховає у своїй підсвідомості, як і окрема людина, властиві лише їй архетипи. Хоча приклад комуністичної ідеології, яка базується на одному з найпотужніших есхатологічних міфів, міфі про Золотий вік, є яскравим зразком спрацювання міфологічної свідомості і в інтернаціоналістичних ідеологіях.

Можна визнавати або не визнавати вплив міфологічного мислення на суспільні процеси або політичні ідеології, давати йому негативну або позитивну оцінку, від того вплив міфу на суспільство буде не більшим і не меншим. Різниця полягає лише в тому, що можна ігнорувати фактор міфу, а можна враховувати і скеровувати ту потужну силу, яка прихована в міфологічному мисленні людини. Відомий вислів теоретика анархо-синдикалізму Жоржа Сореля "Дайте мені міф, і я переверну світ".

Міф зачіпає найглибинніші, найпотаємніші закутки людської підсвідомості, і тому він, обминаючи раціональне, критичне мислення, впливає за принципом прямої дії. Образна мова, якою оперує міф, набагато сприйнятніша і зрозуміліша для більшості людей, аніж логічні побудови і переконання. Характерні риси масової психології ще в кінці XIX століття простежив і проаналізував відомий французький мислитель Г. Ле Бон. І, звичайно, найбільша сила міфологічної

1 2 3 4 5

Похожие работы