Положение геев и лесбиянок в Украине

заяву 54 держав миру, призвавши "приділяти належну увагу порушенням прав людини на підставі сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності".

Підбиваючи підсумок можна відзначити, що на внутрішній арені державні органи не мають якоїсь послідовної політики у відношенні людей гомосексуальної орієнтації, вирішення їхніх проблем, а офіційні заяви міністерств у значній мірі залежать від їхнього керівництва і, відповідно, можуть змінюватись внаслідок ротації кадрів.

Висловлювання політиків

Починаючи з середини 2006 року в українській пресі також з'явилася велика кількість висловлювань політиків про гомосексуалів та їхні права. На жаль, здебільшого ці висловлювання показали, що серед вітчизняної політичної еліти широко поширене явна та схована гомофобія, небажання розуміти проблеми та потреби геїв і лесбійок.

Так, відповідаючи на запитання про одностатеві шлюби, Олександр Турчинов, друга людина Блоку Юлії Тимошенко (БЮТ), заявив[17]: "Ми – категорично проти! Це великий гріх". А після того, як кореспондент сказав, що ця відповідь типова для консервативної партії, пан Турчинов додав: "Якщо людина сповідає нормальні погляди, то ви його називаєте консерватором, а того, хто вживає наркотики або пропагує содомію – ви називаєте прогресивною людиною. Це все – перекручення".

Однак пізніше, Микола Томенко, також один з лідерів блоку БЮТ у ході Інтернет-конференції[18] уточнив: "Якщо українське суспільство визріє до сприйняття, скажемо, законодавчого визнання одностатевих шлюбів, ми це підтримаємо. Ні, пишіть 'я це підтримую', оскільки ми не проводили партійної дискусії по цьому питанню. . . Але я переконаний: для українських громадян законодавча підтримка одностатевих шлюбів, так само, як і вступ до НАТО, поки що – не самі актуальні теми".

Сама ж Юлія Тимошенко раніше висловлювалася політично коректно по даному питанню. В 2004 році вона заявила[19]: "Я б воліла, щоб чоловіки любили жінок, а жінки любили чоловіків

Але якщо трапляється інакше, то кожен повинен мати право обирати свою долю".

14 грудня 2006 року главі української держави в ході Інтернет-конференції також було задане питання: "Як Ви ставитеся до ідеї легалізації одностатевих шлюбів в Україні?" Президент Віктор Ющенко відповів[20]: "Можна, я відповім одним словом? – Складно". І додав: "Хоча я не хотів би цим дати якусь іншу оцінку, чим ту, котру із цього приводу висловлює суспільство й закон".

У відповідь на заклик руху "Любов проти гомосексуалізму" до політиків висловитися з питання легалізації одностатевих сімей депутат-соціаліст Микола Данилін в 2006 році відповів[21] їм: "За дорученням керівника фракції Соціалістичної партії України мною розглянуте Ваше звернення <. . . >. Особисто я не підтримую політичні ідеї й вимоги гомосексуалістів <. . . >. Вважаю, що потрібно вставати на захист сімейних і духовних цінностей українського суспільства".

Відповідаючи на запитання журналіста про включення слів "сексуальна орієнтація" в антидискримінаційну статтю проекту Трудового кодексу України член комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці, народний депутат Василь Хара (Партія регіонів), заявив[22]: "Особисто я вважаю, що геї й лесбіянки порушують всі норми моралі. Це фізичний недолік, який треба приховувати, а не виставляти напоказ. З іншої сторони те що вони вимагають – це європейська норма й, швидше за все, залишиться в проекті кодексу,

<< 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 >>

Похожие работы