Половозрастная структура населения украинских-польского пограничья
СТАТЕВО-ВІКОВА СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНСЬКО ПОЛЬСЬКОГО ПОГРАНИЧЧЯ
Від статево-вікової структури населення залежить як спроможність до відтворення і характер демографічних процесів, так і здатність до економічної активності.
Вікова структура слугує своєрідною характеристикою режиму відтворення населення, а також сама є результатом його розвитку у минулому та самостійним компонентом його розвитку сьогодні [4, с. 49].
У ході розробки методологічних засад статево-вікової структури населення українсько-польського пограниччя ми ґрунтувалися на працях науковців [1, 4, 8, 10], у яких закладено головні наукові підходи і запропоновано методи вивчення цієї тематики.
Українсько-польське пограниччя, охоплює всю прилеглу до кордону територію Волинської і Львівської областей (Закарпатська область також є пограничною, але на неї припадає лише 1,5 % від загальної довжини українсько-польського кордону, і тому ми її не досліджували). Площа пограниччя становить 41 977 км2 (7,0 % площі України). За підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 р. кількість її жителів дорівнювала 3 663,2 тис. осіб, або 7,5 % від загальної кількості населення країни.
Формування статево-вікової структури населення зумовлене, з одного боку, впливом його природного руху, з іншого, – міграційними процесами. Звуження масштабів природного відтворення та розширення масштабів міграційного зменшення кількості населення регіону зумовили зрушення в його статево-віковій структурі.
Протягом 1979–2002 рр
Отже, простежується значна тривалість і фактично однонапрямленість тенденцій у народжуваності населення у бік її зменшення, а смертності – в бік її збільшення, що деформує статево-вікову структуру населення регіону.
Найбільший вплив пограничного чинника відображений на міграції населення.
Щодо міграційних процесів, то вони впливають як на кількість населення, так і на її статево-вікову структуру. Зазначимо, що останніми роками міграція погіршує статево-вікову структуру населення регіону, пришвидшуючи процес старіння населення, і сприяє депопуляції. Інтенсивні поїздки населення регіону за кордон оцінюють переважно як трудову міграцію. Оскільки регіон пограничний, то є всі сприятливі передумови та можливості до міграцій, зокрема трудових. Закордонні заробітчанські потоки – головні донори нелегальної робочої сили на польський ринок праці. Щодо показника від’ємного сальдо міграції, то зафіксовано певні відмінності серед чоловічого і жіночого населення. Із загального (100 %)