Получение нового продукта интеллектуальной творческой деятельности

План

  1. Інтелектуальний продукт та інтелектуальний товар: специфіка становлення
  2. Продукт інтелектуально-творчої праці та особливості його споживання

Використана література

 

Інтелектуальний продукт та інтелектуальний товар: специфіка становлення

Ніхто не заперечує, що найважливішим фактором господарсько-виробничого життя, який діє в економічному процесі поряд із засобами виробництва — предметами і знаряддями праці, а також енергією, інформацією, організаційними системами, є праця. Значення етосу праці для господарства й економіки неоціненне. Без праці — управлінської і виробничої — нічого в соціоекономічному житті немає: ні продуктів, ні засобів виробництва, ні самої праці, ні її носія і звершувача — людини, а також капіталу, кредиту, доходів, багатства, власності, добробуту, бюджету тощо. Праця скрізь і всюди, у всьому економічному просторі і часі. Ніщо в господарстві й економіці не здійснюється без праці. Вона пронизує всі ланки, всі пори соціального організму. Місце, спосіб і результат застосування праці, цієї активної, творчо-руйнівної здатності людини, її діяльної сили — все господарство. Людина не може жити без праці. Все життя людини — праця, тобто діяльність. Але праця завжди різна. Особливо сьогодні, коли є величезна кількість професій. Однак кожна з них визначає основні прагнення людини — свободу, власність, добробут.

Праця сьогодні повинна розумітися не в її традиційному розумінні — як засіб виробництва матеріальних благ. Постіндустріальне суспільство — соціально-економічна система, в якій переважає виробництво нематеріальних, віртуальних благ, на відміну від попередньої системи, в якій домінували утилітарні матеріальні блага. З цим, до речі, пов'язана марксистська концепція гегемонії пролетаріату і його всесвітньо-історичної місії

Однак сучасний стан заперечує такий погляд на працю, що по-новому структурує економіку.

Початкова систематизація емпіричного матеріалу дає змогу виділити три сфери відтворення, котрі здійснюються на сучасному етапі. При цьому критерієм структурування є природа благ, які відтворюються в тій чи іншій сфері соціально-економічної системи. Перша з них — це відтворення матеріальних благ — репродуктивна сфера, яка ґрунтується на нетворчій, не інтелектуальній праці. Саме вона була ядром індустріальної соціально-економічної системи і лежала в основі відтворювальних процесів, які в ній відбувалися. Друга — паростки креатосфери (інтелектуально-творчої діяльності, в якій відтворюються культурні цінності ("матеріальні блага")9. Найбільш цікавими з погляду сучасного аналізу є механізми, які опосередковують функціонування цих сфер. Йдеться про низку компонентів таких сфер діяльності, як фінанси, маркетинг, менеджмент і т. ін. , котрі стали визначальними щодо основних смислів економічного буття. Зокрема такої важливої, як власність. Сфера фінансів у цьому аспекті є одним із найбільш яскравих прикладів. Статистичні дані свідчать, що в останні десятиліття спостерігається все більший відрив фінансового сектору від реального, що дає змогу висунути гіпотезу не лише про самодостатність першого, а й про перевагу інтелектуальної праці стосовно матеріально-виробничої. Це закономірний висновок, який є результатом сучасної економіки в її переході в нові, інтелектуальні виміри.

У всіх цих сферах не створюються ні матеріальні блага, ні культурні цінності, у зв'язку з чим цю сферу відтворення, яка особливо чітко й рельєфно виявилась під час міжсистемного стану, можна охарактеризувати як "неправдивий сектор", тобто сектор, у якому відтворюються перетворені блага. Таким він стає, оскільки втрачає свою первісну основну функцію — вже не опосередковує діяльність реального сектору, і перетворюється на свого роду "магнітне поле", в котре втягується низка інших сфер

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10