Получение нового продукта интеллектуальной творческой деятельности

і видів економічної активності. Серед них — інтелектуальна діяльність із переосмислення реального й віртуального. Це зумовлено тим, що для аналізу соціально-економічної системи замало дослідження емпірично фіксованих сфер відтворення, оскільки за ними приховані певного роду глибинні процеси. Виявити їх можна завдяки переосмисленню сенсу праці (діяльності). Причини існуючих трансформацій необхідно шукати в зміні природи праці. Традиційний аналіз змісту праці передбачає виокремлення репродуктивної (нетворчої) і продуктивної (творчої, інтелектуальної) діяльності. Саме вони знаходяться в основі реального (репродуктивного) сектору і креатосфери — інтелектуальної, творчої.

Однак в умовах існування сектору, де відтворюються фіктивні, віртуальні блага, інтелектуально-творча діяльність задовольняє утилітарні потреби особливого роду, продиктовані пануванням ринку і капіталу. У зв'язку з чим інтелектуальна діяльність піддається деформаціям, що ставить умову захисту результатів інтелектуально-творчої діяльності, тобто виникає проблема правового забезпечення інтелектуальної власності — продукту інтелектуально-творчої діяльності. Адже механізм приватної власності, найбільш адекватний і можливий інститут розвитку "фіктивного сектору", сприяє відчуженню продуктів інтелектуальної праці, що актуалізує проблему творчої діяльності в цілому. Іншими словами, творча діяльність в умовах неправового, фіктивного ставлення до продуктів своєї діяльності, втрачає свій продуктивний зміст, набуваючи рис репродуктивної діяльності. Тим самим її результат — власність, не може бути інтелектуальною, оскільки були порушені механізми її утворення. В цьому сутність деформуючого впливу репродуктивної форми діяльності на процес утворення економічної реальності. Приклад — усуспільнена власність, у результаті якої виникли невідповідні законам ринкового існування форми інтелектуальної власності, що не відповідали процесу розвитку10

Виходячи з природи сучасної економічної системи, яка ґрунтується на самозростанні вартості, тобто на максимізації прибутку, можна зробити висновок щодо творчого змісту інтелектуальної діяльності. Зокрема тією мірою, якою основним продуктом творчої за змістом діяльності є не культурні цінності, а прибуток, тобто творчість підкорена завданням самозростання і зміни форм капіталу, цією мірою дома діяльність вироджується в репродуктивну (нетворчу) працю — діяльність із відтворення грошей, втрачаючи зміст творчості.

Такою самою мірою саморозвиток суб'єкта творчої діяльності не відповідає критеріям ефективності та прогресивності. Іншими словами, "творець" відчужується від своєї родової сутності. Так не просто "підривається" сутність творчої діяльності, а і її результативність. Зокрема та, яка може набути втілення в економічних термінах: багатство, гроші, власність, капітал. Там, де творча діяльність, культурні цінності і людина-творець перетворюються на репродуктивну працю, гроші і Homo Economicus. Таким чином з'являються нові форми результатів творчої діяльності — інтелектуальна власність. Але її формування і ствердження залежать від характеру праці і способу її організації, що опосередковує побудови системи економічних відносин. Однак постає питання: а що таке характер праці?

Вже не одну тисячу років людство, неухильно розвиваючи виробничі сили, дедалі більше витісняє живу працю з процесу безпосереднього виробництва матеріальних благ, звільняючи суспільний час і виштовхуючи тим самим усе більшу кількість людей у сферу "самореалізації" — творчої інтелектуальної праці. Виникає враження, що в міру розвитку індустріального суспільства людству нічого не залишається, як ставати Рафаелями, Платонами, Толстими, Шевченками. Головне, щоб виробництво було ефективним, тобто давало прибуток. Гарантом його "правильності" або "природності" повинен бути ринок, ринкова економіка, як найбільш ефективний "регулятор" і "розпорядник" продуктів суспільного обміну. Все це було б добре, якби не насторожував один момент.

Те, що прибуток є універсальним показником ефективності, корисності засобів і праці в рамках індустріальної цивілізаційної парадигми,

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10