Попович Павел Романович - космонавт

ЦПК ВПС. З 20 січня 1964 року - інструктор-космонавт 2-го розряду ЦПК ВПС, займається космічними програмами на користь МО СССР. 7 серпня 1964 року призначений заступником командира загону, інструктором-космонавтом 2-го розряду 1-го ЦПК. У вересні 1966 року очолив сформовану групу підготовки до польоту за програмою "Зірка" (7К-ВИ|). 18 січня 1967 року увійшов до групи Л- 1, але до початку 1968 року активно займався програмою, закодованою як 7К-ВИ|. У 1967 році він приїжджав в Куйбишев, вивчав системи "Зірки", проводив тренування в дерев'яному макеті корабля і на динамічному стенді з імітацією стрільби в космосі. У грудні 1967 року - лютому 1968 року, коли програму 7К-ВИ| закривали, активно відстоював цей корабель. 11 липня 1968 року П. Р. Попович призначений заступником командира 2-го загону космонавтів, інструктором-космонавтом, а з 21 березня 1969 року - начальником 2-го відділу, старшим інструктором-космонавтом.

На початку 1969 року в результаті реорганізації Центру підготовки космонавтів при 1-м управлінні в його перших чотирьох відділах були утворені окремі загони космонавтів по напрямах діяльності. До загону 2-го відділу (військових програм) увійшли дві групи, що готувалися до військових програм "Алмаз" і 7К-ВИ|. 21 березня 1969 року П. Р. Попович призначається начальником 2-го відділу. 10 лютого 1970 року 2-й відділ очолив Г. Шонин, а П. Попович був призначений заступником начальника 1-го управління ЦПК.

У Центральному конструкторському бюро машинобудування (ЦКБМ) під керівництвом В. Н. Челомея з 1964 року велися роботи із створення орбітальної пілотованої станції (ОПС) "Алмаз".

У вересні 1966 року в ЦПК був створений гурт "Алмаз", орієнтована на підготовку по космічних апаратах розробки В. Н

Челомея. Очолив групу льотчик-космонавт СРСР П. Беляев. Робота мала відбутися велика, і група "Алмаз" увесь час поповнювалася новими космонавтами.

До кінця 1970 року в ЦКБМ розробляються макети і окремі системи як самої орбітальної станції, так і повертаного апарату (ВА), який, за задумом В. Н. Челомея, повинен був входити до складу транспортного корабля і самої ОПС як засіб аварійного покидання станції. Був виконаний великий об'єм випробувань ВА. Проте подальший його відробіток і виготовлення затягувалися. В той же час ОПС "Алмаз" була вже майже готова, і вимагалося починати її льотно-конструкторські випробування (ЛКИ). Тому було прийнято рішення на початковому етапі випробувань використовувати як транспортний корабель модифікований двомісний "Союз" (7К-Т|).

"Алмазний" загін був поповнений досвідченими космонавтами Б. Волиновим, В. Горбатко, Е. Хруновим і Ю. Артюхиним, які добре знали корабель "Союз", а перші троє вже літали на нім в космос. Група "Алмаз", що налічувала в 1966 році п'ять чоловік, до кінця 1971 року стала найчисленнішою групою в ЦПК, мабуть, за усю його історію. У ній полягало 28 космонавтів. Причому усі вони були тільки із загону ЦПК ВПС, тому що програма "Алмаз" була військовою і цілком таємною.

Випробування комплексу "Алмаз" були початі у момент жорсткого протистояння із Сполученими Штатами. Одним з найголовніших питань, поставлених радянськими військовими перед розробниками, був наступний: не просто розвідка, але оперативна доставка інформації про об'єкти ( у тому числі мобільних) на суші, в морі, а також в повітрі і в космосі. Основним засобом отримання інформації на "Алмазе" був комплекс апаратури, що працює у видимому діапазоні, що включає 14 різних фотокамер, а також інші оптичні прилади (візир, панорамний пристрій, перископ).

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Похожие работы